Комунальний заклад "Харківський ліцей №34 Харківської міської ради"


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Департамент науки і освіти 

  
 

 
 
<a href=Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської 

ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Міська Освітня мережа Система тестування знань

Study Planner - Путівник по освітньому простору Харкова

БІБЛІОТЕЧНЕ ЖИТТЯ

 

                                                   НОВИНИ

 

Година пам’яті

       11 березня в метрошколі бібліотекарями Шевченко Н.О. та Пильнєвою О.С. для учнів 1-МБ класу проведений захід, присвячений 210 річниці від  Дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

      Мета заходу: виховувати шанобливе ставлення до  творчої спадщини Кобзаря, розширювати й поглиблювати знання про життєвий і творчий шлях поета, виховувати любов до поезії, живопису, почуття гордості за Україну, за її національного генія – Тараса Григоровича Шевченка.

- виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України.

- вшанування пам’яті видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка.

- формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови.

- розкрити глибину поезії Кобзаря;

       Шевченком відчинилися двері в широкий світ науки й мистецтва.

 

 

 

Цікаві та маловідомі факти із життя Тараса Шевченка

9 березня, Великому Кобзарю, Пророку і Батьку українського народу

Тарасу Григоровичу Шевченку – 210 років. 

 

А чи знали ви, що:

1.    Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.

2.    Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.

3.    У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

4.    1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

5.    Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

6.    За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.

          500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку            за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. 

 

Тематична виставка «Єднаємо Україну Тарасовим словом»

 

 

Всеукраїнська інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання. Тиждень поезії»

    Державна установа «Український інститут книги» проводить з 16 до 24 березня 2024 року Всеукраїнську

інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», мета якої – консолідувати українське суспільство навколо читання як життєвої стратегії.

   Тема Тижня поезії – «дім». Гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому». Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Завдяки темі «дім», яка лунатиме протягом тижня поезії, Акція підкреслить важливість дому для військових, які захищають наші домівки і водночас хочуть відчути тепло й затишок своїх рідних домівок, цивільних, які через війну змушені булипереїхати в інші регіони України чи за кордон, людей, які залишилися натимчасово окупованих територіях і чекають повернення додому – всіх українців, для яких дім тепер більше, ніж просто точка на мапі.

Просимо  долучитися до Акції:

- взяти участь в Акції (16.03.24-24.03.24 р.) у соціальних мережах:

розмістити допис / низку дописів (текстові повідомлення, фото і відео) відповідної тематики, наприклад, опублікувати улюблені вірші (добірки віршів) про дім.

Просимо використовувати тематичний хештег#тижденьпоезії2024 та візуальні матеріали, спеціально створені до події (інформаційні матеріали про Акцію).

 

Лариса Михайлівна Письменна

 

11 лютого, 110 років тому, народилася українська письменниця, автор дитячих казок та оповідань – Лариса Михайлівна Письменна.

Батьки з раннього дитинства прищеплювали дівчинці любов до літератури.
 Після закінчення семирічки, навчалася у Білоцерківському фінансовому технікумі.  Писала вірші. Один із них сподобався її товаришу і він надіслав його до журналу в Харків. Вірш надрукували. Так розпочалася творча діяльність письменниці.

Лариса Письменна – авторка численних творів для дітей, серед яких:

  • «Павлик – Равлик» (1959);

  • збірки оповідань та повістей «Скарб Вовчої криниці» (1961), «Ненаписаний портрет» (1979), «Не за синіми морями» (1980), «Ліна» (1983);

  • роман «Батько» (1978);

  •  збірка вибраних творів (1984);

  • однотомник казок, повістей, оповідань «Тисяча вікон і один журавель» (1984);

  • повісті-казки «Там, де живе Синя Ластівка» (1986)

      Твори письменниці перекладалися грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами.

 

Як білих журавлів, рятуймо рідне слово!

(до Міжнародного дня рідної мови)

 

Українська мова багата на цікавинки! Вона відрізняється від решти східнослов’янських мов своєю милозвучністю та унікальними словами та правилами. Зібрали цікаві факти про українську мову, які вас здивують. Ці відомості має знати кожен!

Цікаві факти про українську мову в цифрах

  1. Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів.
  2. Походження української мови – окрема тема для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюха, наша мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту.
  3. До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова “мед” і “страва”.
  4. На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.
  5. Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом – проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

Цікавинки про українську мову

  1. Однією з “родзинок” української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово “вороги” має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам’ятаєте: “…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці”.
  2. Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера “п”; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква “ф”, її вживають переважно в запозичених словах.
  3. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити “дихлордифенілтрихлорметилметан” (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
  4. У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані “дзеркальні” фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось, приміром, “Я несу гусеня”, або ж “ротатор”. Можете і ви згадати щось цікаве про паліндроми?

 

Цікаві відомості з історії української мови

  1. Українську мову офіційно визнали літературною після видання “Енеїди” Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
  2. Перший український “Буквар” видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено у 1927 році в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
  3. Найстарішою українською піснею вважається балада “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”.
  4. Найбільше перекладів серед українських творів має “Заповіт” Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
  5. Найбільше псевдонімів мав поет Олексндр Кониський – свої твори він підписував 141 іменем, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.

 

Подяка учням, які взяли участь у конкурсі  малюнків  

«Мій улюблений книжковий герой»

       

 

             

 

Думаєте, що все знаєте про таке свято, як Новий Рік? Ця стаття здатна вас здивувати, адже тут зібрано 19 цікавих фактів про Новий Рік, про які ви не знали.

1. Новий Рік ескімоси відзначають тоді, коли випадає перший сніг.

2. Традиція наряджати ялинку з'явилася ще на початку сімнадцятого століття, а наряджали ялинки яблуками, печивом, шматочками цукру і трояндами з паперу.

3. Новий Рік кубинці називають Днем Королів, в цей день наповнюють водою весь посуд у домі і виливають її в новорічну ніч. Згідно з повір'ям, це змиває всі гріхи.

4. Незвичайна традиція у греків – глава сім'ї розбиває об стіну будинку плід граната в святкову ніч. Люди в Греції вірять, що зерна граната принесуть удачу.

5. Електричною гірляндою з різнокольоровими лампочками ялинка вперше була прикрашена в 1895 році – ялинка біля Білого дому.

6. У Стародавньому Вавилоні Новий Рік святкували весною. І що цікаво, цар разом зі свитою на час свят залишав місто, щоб жителі вільно гуляли й веселилися.

7. У Гренландії люди роблять один одному незвичайні подарунки – вирізані з льоду ведмеді і моржі. Подарунки довго не тануть, оскільки на вулиці майже завжди дуже холодно.

8. У південних країнах інші новорічні персонажі, адже вони не знають, що таке холод, сніг і мороз. Так, головним персонажем у Камбоджі є Дід Спека.

9. В'єтнамці напередодні Нового Року випускають у ставок біля будинку коропа, на спині якого, якщо вірити переказам, сидить домовик. У В'єтнамі вірять, що домовик весь рік буде наглядати за родиною, катаючись на спині коропа.

10. Перед Новим Роком жителі Тибету печуть пиріжки і потім роздають їх усім перехожим. І чим більше роздано пиріжків, тим щасливішим і багатшим буде людина в наступному році.

11. Першу новорічну листівку надрукували англійці, після чого з'явилася традиція обмінюватися листівками. Сталося це в 1843 році в Лондоні.

12. Вперше скляну кулю для ялинки зробили в шістнадцятому столітті, в Саксонії.

13. Німецький Санта Клаус приносить подарунки на підвіконня, а шведський – до печі.

14. Записати всі неприємності на папері і спалити її разом з солом'яним опудалом – новорічна традиція в Еквадорі.

15. Французького Санту звуть Пер Ноель, він їздить на віслюку і в черевиках залишає подарунки. При цьому діти дарують натомість солому для віслюка.

16. У Румунії прийнято ховати сюрпризи в новорічні пироги, приміром, монетки, які є символом щастя в майбутньому році.

17. У новорічну ніч 2014 був встановлений рекорд на Майдані Незалежності в Україні – майже півмільйона українців заспівали національний гімн.

18. В Данії продають найбільше різдвяних дерев.

19. Новий Рік в південній півкулі – дивовижне видовище, адже святкують його в самий розпал літа і замість ялинок прикрашають евкаліпти.

 

НОВОРІЧНІ ЛИСТІВКИ СВОЇМИ РУКАМИ ЗА 15 ХВИЛИН

 

Шаблони можна завантажити за посиланням: https://www.zlatka.com.ua/reviews.html?n=993

 

 

Світом Миколай мандрує  та добро усім дарує!

       06.12.2023 в метрошколі для учнів 1 Б класу (вчитель Тимченко О.В.) бібліотекарями Шевченко Н.О. та Пильнєвою О.С. був проведений захід, присвячений Дню Святого Миколая.

     Мета заходу: викликати в дітей позитивний емоційний настрій; поглиблювати знання учнів про свято Миколая; ознайомити дітей із традиціями й обрядами рідного народу; пригадати пісні про Святого Миколая; виховувати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України; виховувати в учнів чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, вдячність.

 

 

 

Нікого не здивуєш пам’ятниками визначних письменників, тож спробуємо порадувати ваші очі пам’ятниками та скульптурами читачам та книгам.       Ми підібрали найяскравіші!

 

Ця скульптура в Китаї наглядно демонструє вагу знань

 

Поважали читання і у середньовічній Англії – ось такі читаючі матрони прикрашають парк маленького англійського містечка Уеллс в графстві Сомерсет

 

"Не віскі та стріляниною єдиними" Такого висновку можна дійти, споглядаючи цього заглибленого у читання ковбою з Техасу

 

Пам’ятник читаючій дівчинці в Мадриді відображає світ фантазій, в який переносять книги. Насправді, це символ інтелектуального навчання жінок, присвячений Кларі Кампоаор, активістки за права жінок 

 

А що ви побачите у цій гротескній композиції «Незважаючи на історію»? Цей пам’ятник книзі встановлений у Лондоні

 

Ось ще забавна скульптура на острові Мавп у Китаї. Зверніть увагу, на чому сидить цей шимпанзе 

 

Такий собі «ботан» з величезною головою на стопці книг в Кореї. Очевидно, що на відміну від мавпи, він таки прочитав усі ці книжки 

 

Є й такі читачі… Ця витончена статуя з парку в чеському місті Рожнові

 

Оця босонога красунечка прикрашає собою м. Крайстчерч у Новій Зеландії 

 

Отже, як бачите, поціновувачі книг є в усіх куточках планети.

Читаймо разом! 

 

До уваги користувачів бібліотеки!

     «Український інститут книги»  повідомляє, що згідно зі Стратегією розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія»  проводить з 04 грудня 2023 року до 10 грудня 2023 року Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання», мета якої — консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду. Цьогоріч гасло Акції — «Бути своїми», що означає зв’язок між поколіннями.

     Промоція читання є важливим чинником розвитку людського потенціалу і для дорослих, і для дітей, адже читання — основа життя самобутньої освіченої нації, гарна ідея для дозвілля, необхідність на шляху професійного зростання і соціальної адаптації, збереження ментального здоров’я тощо.

 Запрошуємо вас долучитися до реалізації Акції!

Пропонуємо взяти участь у конкурсі

«Найкращий малюнок улюбленого книжкового героя» або міні-твір про улюбленого книжкового героя

Термін 04.-10.12.2023

Надсилати на електронну пошту         [email protected]

 

 

29 листопада – 245 років від дня народження Григорія Квітки-Основ’яненка

 

 

Цікаві факти про Григорія Федоровича Квітку-Основ’яненка

   У 1778 року в селі Основа (нині територія Харкова) народився Григорій Квітка. Псевдонім письменник взяв від назви слободи Основа, де він народився.

   Його вважають засновником прози в новій українській літературі та батьком жанру соціально-побутової комедії.

   Народився він у заможній дворянській родині. Та довго соромився свого панського походження.

   Квітка-Основ’яненко був розумним та здібним, хоча навчався він лише вдома та в школі при монастирі.  Там найменше дбали про науку і стежили лише за щоденним відвідуванням церковних богослужінь.

   Григорій був музично обдарованим – грав на флейті та фортепіано.

  У дитинстві через хворобу осліп. Лікарі й знахарі нічим не могли допомогти, та у 6 років раптово зір повернувся.

   Він був одним із засновників та директором Харківського професійного театру, Благодійного товариства.

   Саме він був ініціатором створення Харківської губернської бібліотеки, для відкриття якої сам зібрав кошти.

  Григорій Квітка створив Харківський інститут шляхетних панночок, на який пожертвував “майже весь свій статок”. Там навчалися  діти дворян губернії. За 5 років він домігся, щоб інститут утримувався за державні кошти. Квітку обрали членом інститутської ради, й він опікувався закладом, вирішуючи купу господарських питань.

   У Харкові Квітка був одним із найвпливовіших людей. Він багато зробив для розвитку міста як культурного центру. Окрім благодійницької та просвітницької діяльності митець займався ще громадською та державною: обіймає посади судді, повітового предводителя дворянства, головує палатою карного суду.

   Свій перший твір опублікував лише у 49 років.

   Найвідоміші твори Квітки-Основ’яненка:  “Конотопська відьма”, “Сватання на Гончарівці”, “Мертевецький Великдень”, “Сердешна Оксана”, “Маруся”, “Пан Халявський” чи “Козир-дівка”.

   Квітка-Основ’яненко не виїздив із Харкова все своє життя.

  Писав Квітка-Основ’яненко швидко, майже завжди без чернеток! Літературній роботі присвячував від 2 до 4 годин в день

  Невідоме з історії Григорія Квітки - Основ'яненка

   https://www.youtube.com/watch?v=j3cwXUPPlzU     

 

27 листопада - 160 років від дня народження Ольги Кобилянської

 

Цікаві факти про Ольгу Кобилянську

Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942) — українська письменниця,

учасниця феміністичного руху на Буковині.

   Народилася Ольга Кобилянська у містечку Гура-Гумора у багатодітній шляхетній сім’ї (7 дітей).

   Уся родина Кобилянських не володіла українською мовою. З дитинства вона знала досконало польську та німецьку мови, якими розмовляли в її родині. Та як і мати, Ольга згодом вивчила українську.

   Ця дівчина була справжньою модницею. Вона мала гарну тонку фігуру, в одязі віддавала перевагу чорному кольору.

   Ольга стала однією із найосвіченіших жінок свого часу завдяки самоосвіті.  Вона закінчила лише 4 класи школи, на той час вважалося, що дівчатам знати більше не потрібно. Та Кобилянську це не влаштувало, вона активно навчалася сама.

   Письменниця добре малювала, грала на різних музичних інструментах (а навчилася грати на слух). Любила коней і чудово їздила верхи.

   Перші вірші та оповідання О. Кобилянська писала німецькою мовою з 13-14 років.

   Ольга Кобилянська підписувалася “Кобиляньска”, бо саме таке написання започаткував її батько.

   Була особисто знайома з Лесею Українкою, існують навіть чутки про їх роман. Їх дружба тривала 14 років, хоча бачилися вони лише тричі за життя. Подруги часто листувалися.

   Основні книги для життя від Ольги Кобилянської:  Євангеліє, «Фауст» Гете та твори Т.Шевченка.

   Улюблена порада письменниці – завершувати кожен день книгою.

   Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в Чернівцях

Найвідоміші твори Ольги Кобилянської, які вважаються класикою української літератури –            «У неділю рано зілля копала», «Земля», «Царівна», «Ніоба», «Юда», «Людина».

 

13 листопада  День доброти.

 

   

     Саме 13 листопада 1998 року на Першій конференції Всесвітнього руху доброти в Токіо було засновано нове свято. Його ініціатором став волонтерський рух «За доброту», що з’явився в Японії 1997 року.

    Цілі і завдання організації– надихати людей на добрі вчинки і сприяти поліпшенню життя у світі за допомогою добрих вчинків. Всесвітній день доброти, на думку засновників свята, – це можливість нагадати людям про важливість прояву людяності і взаємодопомоги у повсякденному житті.

     У цей день у багатьох країнах заведено дарувати квіти та усмішки, робити щирі компліменти та добрі вчинки, говорити приємні слова, адресовані як близьким, так і незнайомим людям.

     Згідно з дослідженням психологів, чим більше добрих вчинків ми робимо, тим щасливішими почуваємось. На думку вчених, хто висловлює свою подяку, ніжність й інші добрі почуття до людей у конкретних повсякденних справах, не лише з великим оптимізмом дивляться на світ, але й фізично почуваються краще і загалом в житті більш гармонійно.

     Вчені вважають, що добрі люди менше хворіють. Вони також зазначили, що чуйні люди живуть в середньому на дев’ять років довше, ймовірно, завдяки тому, що в них кращий імунітет і здоровіше серце: адже, коли людина робить щось хороше іншим, у неї підвищується рівень лімфоцитів і розширюються судини. Коли людина допомагає іншим, її мозок виробляє велику кількість ендорфінів, так званих гормонів щастя, також відомих, як природне знеболювальне. Крім того, ендорфіни мають заспокійливий ефект, нейтралізують дію стресу та полегшують депресію.

     Відзначати Всесвітній день доброти дуже просто! Все, що потрібно – це зробити добру справу. Наприклад: сказати теплі слова; привітати друзів  та пригостити їх смачненьким; притримати двері для людини, що йде позаду; бути ввічливими; організувати для своїх близьких приємне свято; подякувати батькам; частіше обійматися!

 

    

 

 

 

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

«Вірю в майбутнє твоє, Україно!»

 

      В метрошколі для учнів 3-Б класу (вчитель Петренко Н.В.) бібліотекарями Шевченко Н.О. та Пильнєвою О. С. був проведений захід з національно-патріотичного виховання «Україна починається з тебе».

      Мета заходу: вселити учням непохитну віру в перемогу України, в її процвітаюче майбутнє. 

 

 

Учні прийшли на свято в вишиванках. Вишита сорочка стала для всього світу ознакою приналежності до української нації.

 

Захід складався з декількох сторінок:

  • історичної «Козацькому роду нема переводу»; 
  • мовної, де учні згадали українські прислів’я,  підготували вірші про рідний край та Україну;   
  • про звичаї та обряди. Гра «Українці, які ми?»; 
  • гостинної. Вікторина про смачні страви української національної кухні. 

 

 

 

 

 

Своїми руками діти виготували жовто-блакитні сердечка і голубів, які символізують любов до України і мир на планеті. 

 

 

 

 

    Вкінці заходу, учні створили колективний плакат «Віримо в майбутнє твоє, Україно! Ми обираємо мир». Маки в руках учнів символізували подяку, шану і пам’ять про тих , хто ціною власного життя виборює мир, свободу і майбутнє України. 

 

 

 

 

 

 

30 вересня всі читачі України,  святкують день бібліотек. 

  Бібліотека – море книг,

  Бібліотека – храм

  Переступайте наш поріг,

  Беріть скарби нетлінні в руки!

                         Ярослав Мудрий заснував у 1037р. першу бібліотеку у Київській Русі.

    Бібліотека Ярослава Мудрого знаходилася при Софіївському соборі у Києві. У соборі сиділи монахи, вони вручну переписували книги, виводили кожну букву, а великі букви оздоблювали орнаментом, палітурки книг – коштовним камінням, золотом і сріблом. Такі книги коштували дуже дорого, а придбати їх могли тільки заможні люди.

   Бібліотека Ярослава Мудрого налічувала понад 950 томів!

   Найкоротша назва книги. У 1968 р. Київське видавництво "Веселка" випустило окремою книжкою українську народну казку  "Хо", обсягом 20 сторінок.

          Найдовша назва книги.   В 1997 р. у Києві було видано книжку обсягом 110 сторінок під  назвою "Типові норми часу і виробітку  на основні види робіт з управлінською документацією та документами особливого походження на паперових носіях, що виконуються державними архівними установами". 24 слова!

          Найбільш багатосторінкова книга. У 1998 р. Київський інформаційно-видавничий цент "Спектр" випустив довідник "Україна – 98: промислові ресурси" з даними про 67 тис. підприємств, їх послуги і продукцію. Видання має 1094 сторінки. Однак це  ще  не рекорд. У 1999 р. Львівське видавництво "Каменяр" випустило книгу Дмитра Блажейовського "Київська церква у діаспорі (1751-1988)" обсягом у 1335 сторінок. Проте усіх перевершило київське видавництво "Ірина", де побачив світ універсальний словник-енциклопедія "Усе" – 1552 сторінки!

 

Літературна хвилинка – перлинка «Бібліотека – для душі аптека»

Вікторина  «Чи знаєш ти?»

1. Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість друкованих   

    або рукописних аркушів.

2. Відступ управо на початку першого рядка для  відділення однієї

     частини тексту від іншої.

3. Той, хто написав якусь наукову працю, книгу, лист, розробив план, проект.

4. Пояснення до тексту, яке дається внизу сторінки, або після тексту.

5. Розділ книги, статті.

6. Книжка, що містить короткі відомості з певних питань.

7. Книга, в якій в алфавітному чи тематичному рядку подано слова певної мови.                     

                            Буває, що слово відоме давно,

                            а знає не кожен, що значить воно.

                            І тут у пригоді стає визначник

                            скарбів наших мовних - тлумачний словник.

8. Одна сторона аркуша паперу в книзі, альбомі тощо.

             Подивіться на сторінку

             – помальована така!

             не сторінка, а «картинка»

9. Перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім'я автора, рік і   місце видання.

10. Частина тексту, фрази і т. ін.; незакінчена частина чогось.

11. Подвійний аркуш паперу, який з'єднує книжку з обкладинкою і служить для оформлення книжки.

12. Форма написання літер, цифр.

13. Назва будь-якого твору або окремих його частин.

14. Перелік глав, розділів та інших складових частин книги, рукопису.

15. Друкарський похилий шрифт, в якому літери подібні до рукописних.

16. Спеціальний знак, яким позначають на письмі звук мови; буква .

17.    Коли хочеш ти читати,

         ти мене повинен знати,

         а коли мене не знаєш,

         то нічого не вгадаєш. 

Перевір себе

  1. Книга. 2. Абзац. 3. Автор.4. Виноска. 5. Глава. 6. Довідник. 7. Словник.  8. Сторінка. 9. Титул. 10. Уривок. 11. Форзац. 12. Шрифт. 13. Заголовок.14. Зміст. 15. Курсив. 16. Літера. 17. Буква.

 

Декілька  лайфхаків щодо читання

  1.Якщо не подобається книга – не обов’язково її дочитувати. Треба тверезо розуміти, що жодна людина не може прочитати всі книги світу, а отже варто обирати такі, від яких ви відчуватимете максимальну корить чи насолоду. Часом вже з перших сторінок зрозуміло, що книгу дочитувати не варто.

  2.Обговорюйте прочитане. Пам’ятайте, що знання – це не просто механічне запам’ятовування тексту, а й його обдумування, рефлексії, повноцінний аналіз. Хороший співрозмовник дає можливість поглянути на прочитане під іншим кутом.

  3.Виконуйте вправи на швидкість читання. Так, навіть якщо ваші шкільні часи вже давно позаду – тренуватися можна завжди. Швидке читання – дуже корисна навичка, яка точно знадобиться не лише вдома за книгою, а й в багатьох інших ситуаціях.

  4.Читайте різнопланову літературу. Якщо ви гортаєте третю книгу з астрономії поспіль, зі сприйняттям можуть виникнути певні труднощі. Щоб мозок відпочив від однієї теми – почитайте про іншу. Втомилися від художки – візьміть до рук підручник, або навпаки. Так вам буде легше засвоїти більше цікавої інформації.

  5.Якщо відчуваєте, що останнім часом читання дається все складніше – обмежте час, який проводите у соціальних мережах. Це не означає, що від них треба повністю відмовитися, адже соціальні мережі теж бувають дуже корисними і можуть приносити знання. Але часом на гортання стрічки новин йде набагато більше внутрішнього ресурсу, ніж отримується користі.

  6.Лайфхак для батьків: дозволяйте дітям обирати собі літературу для читання. Щоб виховати повноцінну культуру читання, перш за все треба пробудити інтерес до цього заняття, а інтерес не працює за примусом. Навіть якщо вам здається, що вибір дитини безглуздий і їй не варто читати третю книгу про Майнкрафт поспіль – дозвольте їй це зробити, і з часом вона доросте до серйознішої літератури!

 

 

 

 

                                               Цікаві факти про головний закон країни:

1. Чинна Конституція України мала чимало попередниць. Ще у 1710 році було створено відому Конституцію гетьмана Пилипа Орлика. Вона, на жаль, так і не набула чинності, але вважається однією з перших європейських конституцій нового часу. У 1918 році, в останній день свого існування, Центральна Рада ухвалила Статут про державний устрій, права і вільності УНР, тобто Конституцію УНР. Гетьман Скоропадський, очоливши Українську Державу, теж розробив свою конституцію – Закон про тимчасовий державний устрій країни. У тому ж 1918 році ухвалили Малу Конституцію Західноукраїнської Народної Республіки, а у 1939-му — Конституційні закони Карпатської України. І це ще без урахування конституцій УРСР, яких існувало аж чотири і на які ми зважати не будемо, бо йдеться ж про верховні закони незалежної держави, а не республіки у складі союзу. Хай там як, Україна має довгу конституційну історію.

 

2. Процес підготовки чинної Конституції України тривав шість років. Робота розпочалася 1990 року, усього було розглянуто 15 проєктів від різних політичних партій, Конституційної комісії та науковців. Після того як текст було затверджено на попередньому голосуванні і відправлено на доопрацювання, Конституційна комісія внесла до нього понад шість тисяч правок. Для цього їй три місяці довелося працювати без вихідних у режимі тринадцятигодинного робочого дня.

 

3. Історичне засідання Верховної Ради, на якому було прийнято Конституцію, тривало 24 години. Парламент вирішив розглянути це питання на одному засіданні, без перерв. Голосування відбувалося за кожною статтею окремо і за цілими розділами. Конституція отримала 315 депутатських голосів «ЗА» з 300 необхідних.

 

4. Чинна Конституція України складається з XV розділів, але VII розділ «Про прокуратуру» згодом з неї було вилучено.

 

5. Конституція України вважається однією з найдемократичніших у світі.

 

6. 22 серпня 2011 року в Києві відбулася презентація першої мініатюрної Конституції України. Мініатюра має розмір 21х32 мм і складається зі 160 сторінок, на яких тушшю вручну написано близько 9,5 тисяч букв. Виготовлена зі спеціального надтонкого паперу, мініверсія головного закону країни міститься в чохлі з зображенням герба. Зберігається вона в Музеї книги і друкарства.

 

7. У 2019 році з’явилася перша електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Її авторами стали відомі письменники і популяризатори української історії брати Капранови, а художником – Олександр Костенко. Цей варіант було одразу викладено у вільний доступ в інтернеті.

 

8. День Конституції – це єдине державне свято, яке згадується в самій Конституції.

 

9. Кожен Президент України складає присягу, поклавши одну руку на Конституцію України, а другу – на Пересопницьке Євангеліє.

 

 

 

 

1 ЧЕРВНЯ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ ТРАДИЦІЙНО ВІДЗНАЧАЮТЬ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

ТА ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БАТЬКІВ.

 

 

     День захисту дітей був заснований у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок.

 

     У 1959-му році Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і добробуту дітей.  20 листопада 1989-го року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини, яку вважають світовою конституцією для дітей. Боротьба за прийняття Конвенції ООН про права дитини була складною і тривалою, перемога далася нелегко. 

 

     В Україні цей день не є вихідним, але для дітей завжди виглядає особливо святково: це веселі заходи, концерти, морозиво, перший день літа та початок літніх канікул. Втім, розважального підтексту у святі мало.

Зазвичай батьки проводять день з дітьми, намагаються порадувати їх подарунками або провести час в зоопарках і парках. 

 

Цікаві факти

 

  • Прикметно, що новонароджена дитина може розрізняти червоний і зелений колір, а ось синього вона не бачить.

 

  • Згідно зі статистикою, діти 3-4 років щодня ставлять 900 запитань і вимовляють понад 12 000 слів.

 

  • 11-річний житель Єгипту Махмуд Ваіль визнаний одним із найбільших розумників світу серед дітей. У нього феноменальний інтелект, дитина здатна ділити і множити дев’ятизначні числа зі швидкістю комп’ютера.

 

  • У багатьох великих містах світу існують закриті клуби для дітей-індиго. Закриті не тому, що хочуть ізолювати малюків від світу, бо серед однолітків вони як білі ворони. Є діти, які в 5 років уже розмовляють чотирма іноземними мовами або пишуть поеми.

 

  • Японці старанно уникають у спілкуванні з дітьми слів «погано», «поганий», «нехороший». Якщо малюк капризує, кажуть не «ти погана дитина», а «хороші діти так не поводяться».

 

 

 

 

20 травня - День Європи в Україні

 

День Європи

 

   Щороку у третю суботу травня Україна відзначає День Європи. Нині для українців цей день набув особливого значення, адже нашу країну та ЄС єднають не лише спільні цінності, історія та культура. Наразі, країни, які раніше були просто сусідами, стали для нас насправді близькими друзями, помічниками та для багатьох –  прихистком та порятунком від російської агресії. Водночас українські воїни стали для європейців міцним щитом, який боронить фактично всю Європу від агресивних імперських амбіцій кремля. Українці тепер – приклад мужності, незламності та героїзму, а також єдності.

 

Цікаві факти про ЄС:

 

  - Євросоюз – не держава, проте він має характерні державні ознаки: прапор, гімн, девіз і власну валюту;

  - в Європейському Союзі немає столиці, втім, фактично цю функцію виконує бельгійський Брюссель. Окремі євроінституції також розташовані в Люксембурзі, Страсбурзі (Франція) і Франкфурті-на-Майні (Німеччина);

  - прапор Європейського Союзу – синє тло, на якому розташоване коло з 12 золотих зірок. На відміну від, наприклад, прапора США, кількість зірок пов’язана не з кількістю країн у Союзі, а з магією числа 12: аналогічно до 12 знаків Зодіаку, 12 місяців у році, 12 лицарів Круглого столу тощо;

  - гімном Європейського Союзу стала інструментальна версія «Оди радості» Людвіга ван Бетховена, що була написана на вірш Фрідріха Шіллера;

  - девіз In varietate concordia (з латини – «Єдність у різноманітності») наголошує, що народи континенту об’єдналися заради миру та процвітання, і в цій єдиній європейській родині є місце різним країнам і культурам;

  - у ЄС немає власних збройних сил, однак більшість країн-учасниць входять до НАТО;

  - світогляд Європейського Союзу ґрунтується на шести основних цінностях. А саме: повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права, повага до прав людини, включно з правами меншин;

  - населення Європейського Союзу становить майже 445 мільйонів осіб, а загальний номінальний внутрішній валовий продукт складає 17 трлн доларів США. Це третє і друге місце у світі відповідно;

  - після виходу у 2020 році Великої Британії, ЄС нараховує 27 країн-учасників;

  - офіційна валюта Європейського Союзу – євро, була введена в обіг 1 січня 2002 року. Нині євро офіційна валюта 19 з 27 держав ЄС, та в 6 інших європейських державах;

  - у 2012 році Євросоюз став лауреатом Нобелівської премії миру.

 

 

 

 

   День вишиванки в Україні у 2023 році припадає на 18 травня. Всесвітній День вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня.
 

   Головний атрибут цього свята — вишивана сорочка вважається унікальним витвором українського народу, символом ідентифікації українців.
   День вишиванки — свято, сповнене українським духом і колоритом. Воно не має жодного політичного підґрунтя і покликане популяризувати українську культуру і традиції. Відомо, що ця подія досі не є офіційною, але свято так припало до душі українцям, що вони радісно його зустрічатимуть вже у п'ятнадцятий раз.
 

День вишиванки: історія свята

 

   Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. За її словами, її надихнув знайомий, який постійно носив вишиту сорочку. Того року вишиванки одягнула така велика кількість студентів, що згодом свято набуло міжнародних
масштабів.

  Тепер кожен свідомий українець одягає сорочку не лише на День Незалежності, але й у кожен третій четвер травня. Раніше в цей день організовували різні конкурси, до прикладу, «Найкраща
вишиванка» чи «Найкраще фото у вишиванці». У зв'язку з карантином та обмеженням масових заходів, таких масштабних подій очікувати не варто.

  Що цікаво, у 2015 році була започаткована акція «Подаруй вишиванку захиснику». У ній взяло участь близько 50 країн світу. Вишиті сорочки передали бійцям АТО, які брали участь в бойових діях на Донбасі.


                                                                Історія вишивки та традиції

   Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого значення вона набула в останні кілька століть.

Переважно вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30−40 сорочок, середнього достатку — 50−70 сорочок, а багата — 100 і більше.
За народним повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися.
Вірили, що так сорочка стає сильним оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

 

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали три роки.
 

У вишивальниць є своє свято — День Варвари, яке святкують 17 грудня. У цей день не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а тільки вишивати.


Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров'я, а також щасливої долі. В Україні ця річ символізує родинну пам'ять, вірність та любов у сім'ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті
вишиванок.

 

Кожен регіон в Україні має свої візерунки. Борщівську вишиванку з Тернопільської області дуже легко впізнати, адже на ній переважає чорний колір. За легендою, під час татарського набігу загинули всі місцеві чоловіки, тож жінки з навколишніх сіл заприсяглися впродовж семи поколінь вишивати тільки чорні сорочки. Буковинська сорочка завжди оздоблена яскравими квітами. У космацькій вишиванці переважають помаранчеві та жовті кольори. Полтавчани люблять вишивати білим по білому.

Цікаві факти про українську вишиванку:

  • Численні дослідження кажуть, що вишиванку почали створювати ще до VI століття, однак зразки вишивки з тих часів не збереглися.
  • За легендою, чумаки довіряли прання вишитої сорочки лише одній дівчині. Таким чином, чумак підтверджував вірність своїй коханій.
  • Першу школу вишивки створили ще в XI столітті. Її заснувала сестра Володимира Мономаха — Анна. У школі опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
  • Найбільша кількість людей у вишиванках була зареєстрована у 2011 році в місті Рівному та занесена в Книгу рекордів України. На День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках.
  • Орнаменти вишивки з&#39;являються не лише на сорочках, але й на автомобілях та навіть на людських тілах у вигляді татуювань. Уишиті сорочки одягають навіть домашніх котиків та собачок.

 

 

 

                                                       14 травня - Міжнародний день матері


   Мама — найголовніша людина в житті кожного. Наші матері дарують нам життя, а потім стають першим зразком для наслідування. Найтепліші спогади дитинства неможливі без мам — вони завжди рятують нас від хвороб та оберігають від неприємностей. До мами ми звертаємось тоді, коли потребуємо справді мудрої й доброї поради, в щирості якої не доводиться сумніватися. Зрештою, в найтяжчі часи, коли здається, що весь світ став
ворожим, тільки материнська любов залишається безумовною й незмінною. Для вшанування всіх мам в світі існує добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері, який відзначають щорічно в другу неділю
травня. Це свято співпадає з Днем матері в Україні.

                                                               ДЕНЬ МАТЕРІ В УКРАЇНІ

 
   Українці почали відзначати це свято в 1928 році, щоправда, перше святкування відбулося в канадській діаспорі. Проте вже наступного року за ініціативою письменниці Олени Кисілевської День матері відзначали у Львові та Тернополі, а згодом — на всій території західної частини України. З 1939 року День матері був заборонений радянською владою. Повернулося це травневе свято в нашу країну тільки з настанням незалежності, а на державному рівні його визнали в 1999 році.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ ДНЯ
МАТЕРІ?

 
Пошана до жінок, які дарують життя, була властива людям з прадавніх часів, тому знаходила вираження в культах богинь-матерів. В Древньому Єгипті поклонялися богині Ісіді, яка правила світом разом зі своїм чоловіком — богом Осірісом та мала сина Гора. Єгиптяни вважали Ісіду взірцем матері, жіночності й вірності.

БОГИНІ – МАТЕРІ
 
   В давньогрецьких віруваннях матір’ю всіх богів була Рея — втілення жіночої плодючості й наступництва поколінь, а також богиня комфорту та спокою. За легендою, Рея була дружиною бога Кроноса, якому напророчили загибель від рук власного сина. Тому Кронос вбивав  всіх своїх дітей одразу після
народження, а коли Рея народила наймолодшого сина — Зевса, вона сховала його від батька на острові Кріт. Подорослішавши, Зевс переміг Кроноса у десятилітній війні і став наступним правителем, розпочавши династію
олімпійських богів.
   Образ Реї тісно пов’язаний з образом іншої античної богині — Кібели, яку особливо шанували в Древньому Римі. Другим іменем Кібели було Велика Мати. Ця богиня мала владу над повним життєвим циклом — вона дарувала життя, наглядала за своїми дітьми, доки вони були живі, й забирала життя, коли наставав час. Кібела була покровительницею плодючості  не тільки людей, а й тварин, а також богинею посівів і збору врожаю.
  Традиції вшанування богинь-матерів в античному світі переросли в раннє християнське свято, відоме як «Материнська неділя». Воно випадало на четверту неділю Великоднього посту й спершу мало дещо інший зміст — цього дня віруючі відвідували ту церкву, яка стала першою в їхньому житті — «материнську». Особливо поширеним цей звичай був у Великобританії.

РЕЛІГІЙНЕ ПІДҐРУНТЯ СВЯТА
 
   Святкування Дня матері має важливе значення в християнській вірі, оскільки припадає на місяць Пресвятої Богородиці. Це свято дозволяє людям шукати заступництва і допомоги Божої Матері, висловлюючи при цьому
вдячність за самовідданість матерів. Травень також знаменує початок весни, час, коли Мати-Природа прикрашає землю яскравими квітами. Цей символізм перегукується з самовідданою та дбайливою природою материнства, яку вшановують і відзначають у День матері. Український народ з особливою пошаною ставиться до Діви Марії, яка з давніх часів була невід’ємною частиною його суспільного устрою та менталітету.

 

 

26 квітня - Чорнобиль... Трагедія... Пам’ять...

 

 

 

12 квітня – Всесвітній день космонавтики і авіації

 

   12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний день авіації та космонавтики.

Сьогодні, 12 квітня, в еру цифрових технологій минає 60 років із того дня, коли весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери – ери космічних польотів.

   12 квітня 1961 року старший лейтенант, космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток-1». Він стартував із космодрому «Байконур» на кораблі «Восток-1» і пробув у космосі 108 хвилин. Після цього корабель приземлився в запланованому місці.

   До цього моменту були запуски в космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорила космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики. Сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснили посадки на Місяць і Венеру, активно вивчається Сонячна система, але перший політ людини був найважчим і найнебезпечнішим, та прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь у підготовці польоту, подолало всі перешкоди.

   На честь цієї історичної події 12 квітня по всьому світі відзначається як Всесвітній день авіації і космонавтики. 

 

 

 

До уваги вчителів, батьків та учнів!

Запрошуємо охочих прийняти активну участь в літературному марафоні.

   Пропонуємо ознайомитися з умовами марафону.

   Березень багатий на визначні події для книголюбів і всіх, хто щодня опановує мистецтво слова:

3 березня – Всесвітній день письменника

 20 березня – Всесвітній день казки

 21 березня –Всесвітній день поезії

   Враховуючи те, що на березень припадає Всеукраїнський тиждень дитячого читання та 3 свята, які розкривають чарівну силу книг, встановлюють зв’язок між минулим і майбутнім та місточок між поколіннями й культурами, Департамент освіти Харківської міської ради ініціює проведення літературного марафону “Книги, що надихають” під гаслом “Нація, яка читає, непереможна”.

   Організаційне та методичне забезпечення марафону здійснює комунальний заклад “Харківський центр професійного розвитку педагогічних працівників Харківської міської ради”.

   Запрошуємо охочих учнів долучитися до літературного марафону, обравши цікаву для себе номінацію.

1) Номінація “Книга, що мене мотивує”.

   Читання має здатність відволікати від тривоги, заспокоювати, дає

можливість зануритися у вигадані світи, захистити, хоч на короткий час, від страшної реальності. Література – ідеальний учитель. Правильно написана книга не тільки містить важливі знання, але й доносить їх до читача, закарбовуючи в пам’яті найважливіші тези.

   У відео тривалістю до 2 хвилин пропонуємо порадити своїм одноліткам україномовну книгу (обов’язково назвати автора, назву), яка мотивує особисто вас, учить доброти, милосердю, людяності, пояснити, чому вона може бути цікавою одноліткам.

2) Номінація “Поезії вдячності”.

   Віддавна поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії та життя людини, саме вірші в усі війни першими линули з фронту, сповнені ран, що ще наривають. І лише потім усе це підхоплювала проза.

   Пропонуємо юним поетам записати на відео власні мотиваційні поезії, у яких висловити своє прагнення миру, нашої перемоги, слова подяки та підтримки нашим захисникам та захисницям.

3) Номінація “Казки, що наближають нашу перемогу”.

   Нам нерідко кажуть, що ми самі пишемо свою книгу життя, а зараз кожен із нас хоче бачити своє майбутнє мирним та щасливим. Яку б казку ми не пригадали, скрізь добро перемагає зло, правда – неправду та обов’язково торжествують справедливість, доброта, працьовитість та чесність. Пропонуємо відчути себе казкарями, зануритися у світ чудес, написати свою невеличку, але неймовірно світлу, оптимістичну, цікаву казочку з щасливим фіналом про нашу Перемогу, надихнути своїм твором наших захисників, волонтерів, рятувальників, медиків, тих, хто розгубився, втомився та зневірився. Казку необхідно прочитати, відео надіслати організаторам марафону. Можна написати, додати ілюстрації та передати разом із волонтерами тим, кому вважаєте потрібним.

4) Номінація “Книга в подарунок”. У цій номінації просимо надсилати фото - та відеозвіти від закладів освіти або індивідуальні, якщо у період марафону дарували книги (або написані в межах марафону поезії та казки) захисникам, дітям з деокупованих територій, соціально вразливим родинам тощо.

Матеріали протягом березня приймаються на електронну адресу

[email protected].

Загальні вимоги до робіт:

1) матеріали повинні бути авторськими та відповідати тематиці марафону;

2) конкурсна робота має бути виконана в період акції (березень 2023 року).

Світлини та відеороботи з інших акцій, навіть аналогічних за змістом, не розглядатимуться оргкомітетом;

3) відеофайли повинні мати розширення mp4, фото/колаж – формат .jpg або png;

4) з метою захисту авторських прав просимо зазначати в матеріалах

прізвище, ім’я, заклад освіти, клас/групу, район.

   За традицією, кращі роботи публікуватимуться в Telegram-каналах Департаменту освіти протягом березня.

 

 

 

 

Всеукраїнський Тиждень дитячого читання

           Перед книгою віками схиляло в шанобі голову людство, вважало її своєю святинею. «Читання-ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. Не погодитися з цими словами не можна. В цьому переконуєшся щоразу, коли мова заходить про роль книги в житті людини. Адже книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і працьовитими. Все життя книга допомагає нам вчитись, працювати, жити. Книга наш помічник, а для тих, хто вміє дружити з нею, - вірний друг.

           Особливо вона необхідна дитині у ранньому віці, з якої формується майбутня особистість, бо книга і читання – це великі вчителі і вихователі людських душ. Потрібно обов`язково прищеплювати любов дитини до книги як джерела знань, до усної народної творчості, бо вона допомагає виховувати доброту, чуйність, розвивати спостережливість, логічне мислення, почуття гумору. Нерідко книга, прочитана ще в дитинстві, залишається в пам`яті на все життя.

          Читання книг – це велика духовна цінність, відпочинок та насолода для душі. Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів.

         Ритм життя сучасних людей настільки стрімкий, що інколи буває важко знайти вільний час для читання. Так, звичайно, не потрібно відмовлятися від усіх благ цивілізації: від комп’ютерів , телефонів, планшетів, ноутбуків та нових віянь техніки, адже вони нам приносять користь. Та варто пам’ятати про книгу, яка дарує нам моральне задоволення та істинні хвилини щастя. Тож нехай книги входять у кожен дім. Шануйте й бережіть її Величність Книгу. І тоді весь розум, мудрість і людська доброта перейдуть до вас через книги.



 

21 березня ‒ Всесвітній день поезії

 

«Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.» Л. Костенко

          Поезія – це музика душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.

    Згідно резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році в Парижі, було прийнято рішення щорічно відзначати 21 березня Всесвітній день поезії (World Poetry Day).

    У рамках святкування було запропоновано популяризувати поезію як один із видів мистецтва, що дає змогу всьому суспільству знайти і затвердити свою самобутність; формувати у ЗМІ та на різноманітних заходах належний образ поезії, з тим щоб подолати уявлення про неї як про щось застаріле. Мистецтво поетичного слова допомагає формувати і збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак. Зокрема, це стосується молоді, яка за допомогою поезії зможе відкрити для себе основоположні цінності життя.

    В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з’явилося у 2004 році і відзначають його на державному рівні. У літературних музеях проходять лекції, що піднімають тему поетичної спадщини і сучасних ідей. Поети об’єднуються, влаштовують літературні вечори, декламують вірші на вулицях міст і з гордістю заявляють про себе. У бібліотеках проводять презентації літературних новинок. У засобах масової інформації публікують вірші найбільш талановитих майстрів художнього слова. На весь світ і різними мовами звучать пророчі слова Тараса Шевченка, сильна жіноча поезія Лесі Українки, могутнє слово Івана Франка, чарівна поезія Ліни Костенко, ліричні сонети Вільяма Шекспіра та Франческо Петрарки, Василя Симоненко, Василя Стуса, Бориса Олійника, Павла Тичини вражають своєю романтичною схвильованістю та щедрістю почуттів, тонкою, проникливою лірикою тощо. Ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами назавжди. Поезія... Вона і втішить, і пригорне, і приголубить, і проникне в таємниці людської душі... Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле.

 

 

 

 

Всесвітній день письменника

 

           Всесвітній день письменника (повна назва — Всесвітній день миру для письменникавідзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубущо відбувся 12-18 січня1986 року.

В Україні це свято відзначається 3 березня

  Пропонуємо твоїй увазі цікаві факти про письменників:

• Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників і пишутьвони більш ніж 150 мовами;
• Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем;
• Олександр Дюма-батько — 420 романів;
• Микола Гоголь працював над створенням«Мертвих душ» виключно стоячи;
• Михайлу Булгакову знадобилося 12 років на написання роману «Майстер і Маргарита»;
• Джек Лондон був першим в історіїамериканським письменникомякий заробивсвоєю працею мільйон доларів;
• Агата Крісті страждала на дисграфіютобтопрактично не могла писати від руки. Всі їїзнамениті романи були надиктовані;
• Марк Твен був непоганим винахідникомСередйого розробок — блокнот з відривнимилисточками для журналістів.

           Також ти можеш прочитати цікаві та пізнавальні книги з фонду Національноїбібліотеки України для дітей про те як стати письменником. Ось кілька з них:

 

 

 

 

19 лютого – День Державного Герба України

 

 

 

     Державний Герб України – це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією. 30 років тому, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада України  Постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України.

       Державний Герб – це символ, який презентує певну країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави.       

         Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

     Чому Тризуб?  Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикирій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю… Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.

 

 

 

 

 

 

22 січня  - День Соборності України

 

 

 

 

390 років від дня народження Шарля Перро

 

 

 

 

10 цікавих фактів про Шарля Перро

   Одним з найвідоміших авторів казок, яких подарувала світові Франція, безсумнівно, можна назвати Шарля Перро. Він складав власні твори, а також переносив на папір народні сказання, що передавалися з вуст у вуста. Саме завдяки йому світ побачив безліч пам'ятних, яскравих і живих персонажів, з якими багато хто з нас познайомилися ще в дитинстві.

   1.       У майбутнього казкаря було шестеро братів і сестер, з яких він був наймолодшим. Було б сім, але його брат-близнюк помер незабаром після народження.

   2.       Один з його братів, Клод Перро, став визнаним архітектором. Він навіть доклав руку з створенню фасаду знаменитого Лувра.

   3.      У 17-річному віці Шарль Перро вступив до університету, але кинув навчання. Потім він купив адвокатську ліцензію і п'ять років відпрацював на цій службі.

   4.      Саме він поклав початок жанру літератури для дітей. « Казки матінки гуски » стали першою в світі книгою, виданою спеціально для дітей.

   5.       Все дитячі казки Шарля Перро істотно відредаговані, так як їх авторські версії рясніють проявами жорстокості.

   6.        Перші редакції « Казок матінки гуски » видавалися під псевдонімом П'єр д ’ Арманкур, під яким ховався його син. Книгу частково написав сам Шарль Перро, але ця невелика хитрість дозволила йому вивести П'єра, свого сина, у вищий світ.

   7.     « Казки матінки гуски » були присвячені принцесі Орлеанської.

   8.       Творче амплуа зіграло і негативну роль - до Шарлю Перро, який до того моменту вже був професором наук, стали ставитися зневажливо. Таким чином він втратив своє « право на вхід » у вищий світ.

   9.         Його син, П'єр Перро, спершу потрапив до в'язниці за вбивство людини в вуличній бійці. Письменникові вдалося завдяки зв'язкам і грошам витягнути його з-за грат, після чого П'єр вирушив до армії, де незабаром і помер в одному з боїв.

   10.       В останні роки життя Перро неодноразово шкодував про те, що став складати казки , так як вони, за його словами, зруйнували його життя.

 

 

 

 

 

Новий рік в Україні: традиції святкування та цікаві факти.

    Усі народи по всіх континентах щорічно відзначають одне з найзахопливіших свят – Новий рік. Що цікаво, свято спільне для цілого світу, однак традиції та святкування – дуже відрізняються. Навіть саме розуміння свята – інше. Для когось Новий рік – початок нового життя, для когось – очищення від усього поганого, ще для когось – свято, коли збуваються всі бажання. Разом з усім світом Новий рік святкують і українці. Як не дивно, у нас також безліч власних традицій і уявлень, які не можна знайти в жодній іншій країні.
Дата святкування
  •   В давнину в Україні Новий рік святкували тричі: навесні, восени та взимку. Весняний Новий рік відзначався в період з 1 по 14 березня, коли остаточно зійде сніг і почнеться тепло. 
  •  Осінній Новий рік прийшов на Україну після прийняття греко-візантійського обряду у 15 столітті. Це святкування уже повністю вважалось християнським і жодних язичницьких вірувань, пов’язаних з осіннім Новим роком не було. Люди вшановували Ісуса Христа, який пройшов випробування в пустелі після свого хрещення. Такий Новий рік був своєрідним знаком для початку жнив і збору врожаю.                        
  • І останній – зимовий Новий рік – відзначався традиційно 1 січня, так само, як ми його святкуємо й сьогодні. Однак у ті часи ще діяв юліанський календар, який було створено з певними неточностями. За григоріанським календарем дата нового року відстала на 13 днів, тож сьогодні в Україні святкуємо Новий рік двічі, називаючи дату 1 січня – “Новим роком”, а 13 січня – “Старим Новим роком”.
Традиції святкування
  • Коріння Нового року в Україні сягає ще язичницьких часів. Отож й святкування за язичницько-християнськими традиціями зберігались у нас аж до XX століття, а подекуди побутують й дотепер. Найпершим забобоном цього свята було вірування в те, що на Новий рік вся нечиста сила виходить, тож від неї потрібно захищатись різними ритуалами й травами.
  • Однак згодом ці вірування розвіялись і їм на зміну прийшло уявлення про те, що в це свято можна просити в Бога чого завгодно, і воно все збудеться. Також вірили, як Новий рік зустрінеш – так його і проведеш. Через це в давніх українців з’явилось чимало звичаїв та заборон, щоб свято пройшло максимально добре і не нашкодило майбутньому врожаю, здоров’ю та добробуту.
  • Перед Новим роком у наших предків завжди була святкова вечеря з такими ж стравами, як на Святвечір. А після вечері починались різні традиційні обряди, щоб привернути кращу долю у свій дім.
  • До прикладу, найголовнішим обрядом Нового року були традиційні обходи, або ж “щедрування” й “сіяння”, які мали дарувати господарю щедрий та багатий рік. Цей звичай був настільки популярним, що його відгомін чуємо й дотепер. Щедрували та сіяли так само, як і зараз. Поодинці або групами хлопці та дівчата ходили щедрувати з традиційною щедрівкою та примовками. Зараз ми знаємо найпопулярніші щедрівки “Щедрик” та “Щедрий вечір”, проте у ті часи їх було так само багато, як і колядок, адже від них залежало щастя усього наступного року.
  • Щедрувати дозволялось усім, однак сіяти – лише хлопцям. Вважалось, що щастя до хати могли приносити лише хлопці, тому дівчатам сіяти не дозволялось. Під час щедрування співали різні щедрівки, а під час сіяння – лише примовляли єдину примовку. Вона розпочиналась: “Сію, вію, посіваю, З Новим роком вас вітаю!”, а далі продовжувались різноманітні побажання господарям на Новий рік.
Цікаві факти про Новий рік
  • Традиція прикрашати ялинку з’явилась близько 17 століття. Але прикрашали її свіжими яблуками, печивом та саморобними паперовими іграшками.
  • Найперша скляна ялинкова іграшка була виготовлена в Саксонії в місті Тюрингія у 16 столітті.
  • Вперше на Новий рік ялинку прикрасили електричними гірляндами біля Білого дому в Америці.
  • У новорічну ніч 2014 року на Майдані Незалежності в Києві зібралось майже пів мільйона українців, які заспівали національний гімн разом. Це був всеукраїнський рекорд.
  • Найперша згадка про Новий рік сягає 4000 років тому. Її знайшли у Месопотамії. Однак святкування продовжилось і передавалось далі. 
 
 Здавалося б, що можна дізнатися про Новий Рік нового. Та насправді є деякі факти про які ви навіть не могли чути та які можуть вразити.
 І розпочнемо все з самого початку.
  • Перші свідчення про традиції наряджати ялинку відносяться до початку XVII століття. Ялинку вперше почали вбирати в Ельзасі. Тільки уявіть собі, в 17 столітті вже святкували Новий Рік. Ялинку прикрашали трояндами, яблуками та печивом. 
  • У Франції до 755 року початком року вважали 25 грудня, потім його перенесли на 1-е березня, а з 1564 року за указом короля Карла IX початок року було призначено на 1 січня.
  • В Англії Новий рік святкували 25 березня, і тільки в 1752 році Новий Рік перенесли на 1 січня.
  • А ось в ескімосів взагалі точної дати немає, вони святкують Новий рік з приходом першого снігу.
  • Цікаво святкують Новий Рік на Кубі. Весь посуд наповнюють водою, а в новорічну ніч воду виливають на вулицю. Вони вірять, що вода змиє всі гріхи.
  • А ось у Греції глава сім’ї розбиває об стіну гранат. Якщо він розлетиться в різні боки, удача гарантована на цілий рік. 
  • Мусульманський Новий рік святкують 21 березня, в день весняного рівнодення. Новий рік у них називається Навруз. Мусульмани святкують 1 чи 2 дні, а в Ірані святкування відбуваються взагалі 5 днів.  
  • В Італії притримуються незвичайної традиції. В новорічну ніч викидають всі старі речі. Чим більше старих речей викинеться в цю ніч, тим більше багатства і удачі принесе Новий рік.
  • В Індії Новий рік святкують 1 січня, а в Непалі - 17-18 квітня.
  • В Ефіопії Новий рік відзначають 11 вересня. В цій країні досі прийнято старий Юліанський календар.
  • Під Новий рік в Тибеті всі печуть пиріжки і роздають їх перехожим. Всі свято вірять, що багатство буде залежати від кількості розданих пиріжків.
  • У Таїланді 1 січня Новий рік відзначається неофіційно. Офіційно тайці святкують Новий Рік в квітні і все це супроводжується водяними битвами.
  • Перша новорічна листівка була надрукована в Лондоні у1843 році. І саме після цього з’явилася та сама традиція з обміном листівок. 
Ось так, у кожній країні свої традиції, свої правила. 

 

«Світ ловив мене, та не спіймав…»

 
2 грудня 2022 - 300 років від дня народження 
Григорія Савича Сковороди 
(1722 – 1794), українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, музиканта

 

  «Мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи. Це про Григорія Сковороду.

   За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду».
   Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.
   Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина.
   Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили.
   За іншою легендою, Григорій Савич точно знав дату своєї смерті. За переказами, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись.
   Незважаючи на те, що з-під пера Г. Сковороди вийшли вірші, афоризми, байки, прозові, філософські твори, його творчість не була надрукована за життя, а його тексти поширювалися шляхом переписування вручну.
   Величний, гордий мандрівник, філософ, письменник, музикант, Г. С. Сковорода зробив значний вклад в українську культуру і залишиться в пам’яті нації надовго. Також не забудеться його любов до свободи, викарбувана на могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав…»
Цікаві факти із життя відомого українського філософа:
  • Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.
  • Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав.
  • Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо.
  • Григорія Савича називають зачинатилем жанру байки. Він писав твори переважно староукраїнською та латинською.
  • Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
  • Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.
  • Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся».
  • Слава про таку надзвичайну людину швидко розлетілася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін — тридцятирічний дворянин. Для того, аби заклад був створений і запрацював, потрібні були неабиякі кошти, які молодий чоловік збирав з дворянства. Це були добровільні внески, тож дива могло й не статися. Та величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою.
  • Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо зарікся від інтимного життя.
Афоризми від Сковороди:
  • Бери вершину і матимеш середину.
  • З усіх утрат втрата часу найтяжча.
  • Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.
  • Більше думай і тоді вирішуй.
  • З видимого пізнавай невидиме.
  • Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
  • Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.
  • Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
  • Чисте небо не боїться блискавки та грому.
  • Що швидко запалюється, те раптово гасне.
  • Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.

 

Щоб краще познайомитись з творчістю визначного українця  Григорія Сковороди перейдіть за посиланням:
https://youtu.be/S2EBBaC3Ulw
 

 

26 листопада – День пам’яті жертв голодоморів

БІЛЬ ДУШІ І ПАМ’ЯТЬ СЕРЦЯ
   На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.
   Голод…Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
 5 важливих фактів про Голодомор в Україні:
- Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн. загиблих.
- Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня. 
- У документах Політбюро ЦК КП(б)У зберіглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть. 
- За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.
- Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
   До часу Голодомору 1932-1933 років населення Харківської області – тоді столичної, яка включала сусідні Полтавську та Сумську області – загалом 78 районів – становило 6 млн осіб. Після Голодомору його кількість зменшилася більше ніж на мільйон. В основному гинули харківські селяни, третина загиблих – діти, слідом за кількістю – люди похилого віку.
   В Харківському історичному музеї ім. М.Ф. Сумцова, зібрано достовірні   матеріали  про трагічні сторінки голодоморів на Харківщині.

 

 

Тематична книжкова виставка: «Україно, пам`ятай, світе знай…»

 

 

 

 

Україна – країна нескорених!

   21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, встановлене на знак вшанування патріотизму та мужності громадян, які у 2004 та 2013 роках стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашого народу.
Гідність – самоповага, чесність, вміння себе та свої думки тримати чистими
Свобода – незалежність, воля, бажаний стан, омріяні відчуття.
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
   Багато років Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер.
Ми бачимо мужність наших ВСУ, гідність волонтерів,  підтримку всього світу . Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які  захищають свій народ. Діти теж своїми листами, малюнками роблять усе можливе для збереження миру.
   Відзначаючи річницю Революції Гідності, ми творимо історію, яку пишемо разом. Ще в першому столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

 

 

 

9 листопада − День української писемності та мови

 

+      Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова.

Нестор-Літописець був священнослужителем Київсько - Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці «Повість минулих літ» (XI − початок XII століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.

А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.

 

Цікаві факти про мову

  1. Українська мова належить до старописемних мов – її писемна традиція налічує близько тисячоліття.
  2. Сучасну українську мову започаткував Іван Котляревський, а основоположником став Тарас Шевченко, вони почали писати свої твори народною мовою на основі українських середньонаддніпрянських говірок. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови.
  3. Перші слова з української мови записані в 448 році нашої ери. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський, перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, записав слова «мед» і «страва».
  4. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської) та третє за красою лексики (після французької та перської).
  5. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
  6. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
  7. За різними даними, українська мова посідає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.
  8. Перший офіційний Український правопис було затверджено 17 травня 1919 року на Загальних зборах Української академії наук.
  9.  За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук в штаті Іллінойс – це 16-ий з найбільших у світі урядів місцевого самоврядування. В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйона населення, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у цьому районі.
  10. Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів.
  11. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів
  12. 1933 року з правопису була вилучена літера «ґ», а 1990-го – повернена знову.
  13. Перший український «Буквар» видав 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
  14. Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка – 147 мовами.
  15. Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
  16. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» – «воріженьки».
  17. Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменем, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.
  18. Народна пісня «Щедрик» заслужено здобула всесвітню популярність. Безліч разів вона звучала у популярних фільмах та серіалах, але далеко не всі знають, що Carol of the bells — це англомовна версія нашої різдвяної пісні «Щедрик».
  19. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».
  20. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер – «дихлордифенілтрихлорметилметан».
  21. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

До ювілею письменниці

60 років від дня народження Ірен Віталіївни Роздобудько (1962), української журналістки, письменниці, сценаристки, поетеси.

 

      

   Її називають однією з найуспішніших українських письменниць, вона – неодноразова переможниця літературного конкурсу «Коронація слова». Варто зазначити, що завдяки цьому конкурсу до сучасного українського літературного процесу влилися твори низки таких авторів як Марія Матіос, Лариса Денисенко, Андрій Кокотюха. І це лише найвідоміші з коронаційних «відкриттів». 

Письменниця у своїй творчості ніколи не обмежувалася якимось одним жанром, вона також сміливо експерементує із стилями, темами та героями і вибудовує власну оригінальну манеру.

Ірен Роздобудько просто займається улюбленою справою, і можливо, саме у цьому нестримному бажанні і закладена формула її успіху. А ще – у таланті і великій працелюбності. У творчому доробку Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких легкі детективи, психологічні, сатиричні романи та навіть дитячі книжки, зокрема «Коли оживають ляльки», «Пригоди на острові Клаварен», «Дитинство видатних людей», куди увійшли п'ять біографій маленьких геніїв різних країн. 

«Фантазувати й розповідати вголос різні історії я почала ще в дитячому садку, коли не вміла писати. А записувати — у шість років. Коли вперше в цьому ж віці випадково потрапила до бібліотеки, була вражена полицями з книжками, здивована тим, що ці книжки написали люди, і вирішила, що моя книжка теж колись стоятиме на такій полиці. Але про те, що книги пишуть «письменники», я тоді ще не знала». (Ірен Роздобудько)

 

 

Для тих читачів, кого зацікавила творчість письменниці Ірен Роздобудько, пропонуємо анонси деяких дитячих книжок.

 

Ірен Роздобудько, "Арсен" (повість для дітей)

 

   13-річний Арсен піклується про маму сам, адже тато їх давно покинув. Однак хлопець вірить, що мама ще знайде надійного й порядного чоловіка. А найбільше він мріє про мандри, пригоди і таємниці, бо сидіти всеньке літо за компом у київській квартирі — це, погодьтеся, важко назвати незабутніми канікулами. Тому Арсен і зважився гайнути в село, до бабці з дідом, яких не бачив після розлучення батьків. І там багато про що Арсенові довелося поміркувати — особливо про те, що він має бути справжнім чоловіком; чимало здолати — образу на тата, відчуття своєї непотрібності в татовій родині та ревнощі до маленької зведеної сестрички, яка «забрала» в нього тата; чимало дізнатись — адже історія його роду стала «візитівкою» цілого села. А головне — Арсен закохався. Вперше і, можливо, назавжди…
Повість відомої письменниці Ірен Роздобудько розповідає про дорослішання, життєво важливі трансформації в свідомості й пошук моральних орієнтирів у житті.

Ірен Роздобудько. Казка "Дикі образи дикобраза"

 

   "В одному прадавньому лісі жило маленьке звірятко — Невідомо-Хто. Воно мало таку ніжну й тонку шкіру, що на сонці крізь неї просвічувалося тремтливе серденько. Крапля дощу чи листок, що зривався з дерева й падав на Невідомо-Кого, завдавали йому неабияких прикрощів. І тому Невідомо-Хто весь час ховалося у своїй нірці під жму́тком торішнього листя. Одного разу Невідомо-Хто вирішило: «Не можу так більше жити!» — і вийшло на прогулянку..." (Ірен Роздобудько)

Ірен Роздобудько, "Я зніматимуся в кіно!" (дитяче оповідання)

 

   "У нашому дворі всі мріяли про кіно. Ми захоплено дивилися фільми й гадали: як у них потрапляють діти? Сусідка, котра працювала в театрі вахтеркою, якось сказала, що режисе́ри часом самі бігають вулицями і вишукують дітей для своїх фільмів. Щомиті, блукаючи нашим маленьким містом, я очікувала на запитання: «Дівчинко, хочеш зніматися в кіно?» Я знала, що відповім не одразу. З індійських фільмів я навчилася «чарівного погляду», вартого майбутньої кінозірки, — цим поглядом я маю подивитися на режисера! Головне — не квапитись. Стоячи вдома перед люстерком я тренувала цей погляд: заплющувала очі й рахувала: «Один, два, три...» — і тільки на «п’ять» повільно підіймала повіки та округлювала очі до неймовірних розмірів. От якщо я погляну саме так, кожний режисер одразу зрозуміє, що перед ним — талановита актриса й справжня красуня. А головне, подумає він, як вона вміє тримати паузу!.." (Ірен Роздобудько)

 

Ірен Роздобудько, оповідання для дітей "Підкидьок"

 

   "У мене була найбільша мрія: знайти підки́дька. Адже мама категорично відмовлялася подарувати мені братика. Ну й не треба, думала я, сама його знайду і принесу додому! Мені здавалося, що немовлята-підкидьки лежать на кожному кроці, на кожній лаві у парку чи на порозі дитячої поліклініки. Що таке буває, я дізналась із жалісної історії, яку мені колись прочитала бабуся. А ще я подивилася фільм, який так і називався — «Підкидьок». Отже, це правда!.." (Ірен Роздобудько)

 

Ірен Роздобудько, "Як зрозуміти хлопців?" (оповідання)

 

   "На уроці вчителька довго розповідала про те, як мають себе поводити хлопці та дівчата. Виявилося, що мені багато чого не можна! Наприклад, битися, мов на шаблях, на лінійках з Олегом та Костиком! Плюватися з трубочки пожованим папірцем! Не можна бігати коридорами і з розгону ковзатися на слизькій підлозі! Сидіти на підвіконні. Їсти на уроці бутерброд. І малювати в зошиті з математики цифри у спідничках і бантиках. Ну, багато чого не можна. Дізнавшись про це, я засумувала, адже дуже кортіло мати відзнаку за поведінку, якої не мала ще ні разу. Але я старалася..." (Ірен Роздобудько)

До дня української писемності та мови тематична книжкова виставка «Мова – життя основа»

 

День захисників і захисниць України

День захисників і захисниць України відзначають 14 жовтня, про що встановлено указом Президента України.  Цього дня вшановують українських героїв та героїнь: тих, хто захищав та захищає нині Україну та її територіальну цілісність. 14 жовтня треба відмічати мужність та героїзм цих людей, особливо зараз, під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

У цей день не забудьте подякувати нашим воїнам  і згадати ціною яких жертв вони наближають перемогу.

 

Тематична виставка літератури

«Україна – більше за життя»

 

 

Також у цей день 1999 року указом Президента України було встановлено День українського козацтва, що відзначається щорічно в день свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Учням 5-8 класів, напередодні Дня Захисника України, пропонуємо взяти активну участь в онлайн-вікторині:

Онлайн вікторина з переглядом документального фільму «Запорозька Січ. Витоки козацтва» (серія «Золоте стремено»): https://learningapps.org/watch?v=px1s7t59n20  

           

30 вересня 2022– Всеукраїнський день бібліотек

    

14 травня 1998 року  Президент України  офіційно проголосив 30 вересня Всеукраїнським днем бібліотек.

Так, це свято відзначається на честь великого внеску бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність подальшого підвищення їх ролі в житті суспільства.

Бібліотека - це храм, де завжди народ зберігав духовність, знання та мудрість. У давнину бібліотеку називали «Дім життя», «Притулок мудрості», «Аптека для душі». Щоб ви не робили, чим би ви не займалися, вам завжди буде потрібен розумний і вірний помічник – книга. Адже книга дивовижний скарб людства. Саме крізь книгу ми пізнаємо світ, мандруємо світом, робимо цей світ краще.
    Бібліотекарі – ерудити, а також провідники у світ знань, казок, подорожей, фантастики, відкриттів.

 

Юний друже! Сподіваємось, що тобі подобається дізнаватися щось нове та цікаве.

 

Для пересічного громадянина бібліотека – це книжковий архів, який існує на дотації держави та з кожним днем ​​все більше втрачає актуальність. Але не всі знають, що бібліотека – це не просто стелажі з запиленими книгами, але культурний простір з багатою історією та атмосферою.

Найкращі бібліотеки України

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського

Київ, Голосіївський проспект, 3

Монументальна споруда, яке височіє над станцією метро Деміївська – це найбільша за обсягом фонду (близько 16 мільйонів книг) та площею приміщень бібліотека України. У списку найбільших бібліотек світу вона знаходиться на 18-му місці, зовсім трохи поступившись книгосховищу Гарвардського університету.

 

Відповідно до закону в колекцію книгосховища обов'язково відправляють один екземпляр кожної друкованої продукції, яка видається на території України – це приблизно 160-180 тисяч одиниць різних книг, журналів, газет та ін. щорічно. Але НБУВ – це, звичайно, не лише полиці з книгами та читальні зали. До її складу входять 5 інститутів і 56 відділів, які контролюють чимало важливих процесів – від реставрації книг до наукових досліджень.

Історія національної бібліотеки почалася 2 серпня 1918 року, а вже у наступному році її було перейменовано у Всенародну бібліотеку України. Такий масштаб в назві ніяк не був пов'язаний з реальністю – у 1919 році бібліотека займала лише одну кімнату.

Фонди бібліотеки зберігаються у двох дуже корпусах. Перший – у старовинній будівлі в київському середмісті. Інший – монументальний 27-поверховий хмарочос, який побудували у 1989 році архітектори "Київпроекту" – Вадим Гопкало, Вадим Гречина та Валерій Песковський.

 

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського. 

 

У висотній частині розташоване книгосховище, а у 4-поверховій – конференц-зала, читальні зали, а також службові приміщення. Вестибюль бібліотеки прикрашено гігантським монументальним панно, виконаним у техніці енкаустики – воскового живопису. Крім того, будівля має 2 підземні поверхи.

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка

Харків, провулок Короленка, 18

Краща бібліотека України за версією 2014 року і друга, після бібліотеки Вернадського, за розмірами фонду (у 2018 році тут налічувалось близько 7 мільйонів видань). Щорічно ця колекція поповнюється приблизно 70 тис. документів: від книг і журналів – до раритетних рукописів, електронних документів і дисків. Кількість книг була б незрівнянно більше, якби під час Другої світової сотні тисяч видань не були вивезені з Харкова.

 

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка.

 

У 1986 році група ентузіастів на власні гроші та пожертви відкрила міську бібліотеку, в колекції якої було 1700 томів. Небайдужі люди розсилали листи знайомим, родичам і меценатам з проханням подарувати Харківській бібліотеці кілька книжок. Деякі заповідали свої колекції після смерті – так, наприклад, український письменник Григорій Данилевський залишив у спадок 3 тисячі різних видань.

Спочатку міська бібліотека знаходилась у флігелі міської думи, потім у будівлі банку і в приватному домоволодінні. На день переходу бібліотеки у нову будівлю у провулку Короленка її фонд становив 80 тис. томів. Міська бібліотека одразу стала не тільки книжковим, а й просвітницьким центром – тут, у великому читальному залі, виступали відомі музиканти епохи – Хоткевич, Глієр, Нейгауз, хор Леонтовича.

 

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка.

 

З розбудовою України як незалежної держави книгозбірня продовжила свою історію як установа загальнодержавного значення, провідний науково-дослідний, науково-методичний, соціокультурний та автоматизований інформаційний центр, осередок громадського життя регіону. Щорічно бібліотека обслуговує близько 55 тис. читачів у 14 читальних залах на 524 місця, тому якщо будете в Харкові – обов'язково завітайте в гості.

 

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

Київ, вулиця Михайло Грушевського, 1

 

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.

 

День народження бібліотеки – 3 березня 1866 року. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах і 43 комплекти періодичних видань. Але перші 25 років її діяльності були роками повсякденного виживання та пошуків виходу з фінансової скрути. За цей час книгозбірня шість разів вимушено змінювала місце, адже власного приміщення не мала. Ситуація змінилася в 1891 році після того, як бібліотека перейшла в підпорядкування міської думи й стала називатися Київською міською публічною бібліотекою.

Головний корпус на вулиці Грушевського (філіал бібліотеки можна знайти на вулиці Набережно-Хрещатицькій) був побудований у 1911 році архітекторами Клявером та Кривошеєвим. Зараз бібліотека займається інформаційним обслуговуванням депутатів Верховної ради та місцевих рад. Станом на 2015 рік розмір фондів становив близько 4,7 млн одиниць.

Львів, вулиця Драгоманова, 5

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка була заснована у 1608 році як навчальна бібліотека школи при єзуїтському колегіумі. Без сумніву вона є найдавнішою бібліотекою України (якщо не брати до уваги бібліотеку Ярослава Мудрого, яка, якщо вірити літописам, була першою в Київській Русі), працює і сьогодні. Її фонди становлять понад 3 млн книг, з них 120 тисяч – унікальні стародруки й рукописи, найстарші з яких датовані XIII ст.

 

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка.

За більш ніж 400 років існування бібліотека бачила багато. У XVII ст. тут не просто зберігали книги, а виховували інтелектуальну еліту, яку, між іншим, зобов'язували регулярно підтримувати гідне фінансове становище читацькими пожертвами. Серед читачів були гетьман Богдан Хмельницький, філософ і професор Тома Ельжановський, відомий медик, місіонер і ботанік Михайло Бойм, філософ Ян Ковальський та ін.

У 1704 році бібліотека була розграбована шведами, а у 1734 році пережила нищівну пожежу. Однак академічна бібліотека швидко відродилася та у 1784 році стала основою бібліотекою оновленого університету. У 1848 році знову сталася велика пожежа, під час якої вдалося врятувати лише 13 тис. томів і частину рукописних і графічних збірок.

 

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка.

 

Книги та рукописи в її фонд завозилися з усієї Європи. Поступово виникла потреба у більш впорядкованому приміщенні. Так у 1905 році з'явилася нова будівля зі скляним дахом, великим читальним залом, ще й розписами та написами латиною, які повинні були наводити студентів на філософські роздуми. Попри втрати під час Другої світової, Наукова бібліотека Львівського національного університету не втратила головне – свою неперевершену атмосферу аристократизму, науки та шляхетності духу, які відчуваються і зараз.

Національна бібліотека України для дітей

Київ, вулиця Януша Корчака, 60

Головна дитяча бібліотека України, що на Нивках, була заснована у 1967 році – щороку її відвідують понад 20 тисяч читачів. В її фонді зберігається понад 500 тис. примірників книг, журналів, грамзаписів, компакт-дисків, діафільмів та кінофільмів, зокрема – унікальна колекція рідкісних і цінних видань (понад 15 тис. книг і журналів ХІХ-ХХ ст.).

Але відвідати цю бібліотеку можна не тільки з наміром набратися знань, але й заради естетичного задоволення. Щоб на власні очі побачити цей казковий палац, прикрашений авторськими керамічними панно і композиціями видатної української художниці-керамістки Ольги Рапай.

 

Національна бібліотека України для дітей.

 

Під час будівництва використано найкращі оздоблювальні матеріали: з Вірменії надійшли рожеві плитки (туф) для оздоблення стін, з Узбекистану – мармур. Єреванські майстри виготовили вітражі для вікон, а прикарпатські меблярі – читацькі столики спеціальної конструкції, стелажі та книжкові вітрини; паркет отримано з Ківерців Волинської області.Родзинкою читального залу є кімната казок, у якій камерно проводяться зустрічі з цікавими людьми – письменниками, видавцями дитячих книжок, художниками, акторами, публічними людьми, а також можна перепочити, поспілкуватися, переглянути улюблений мультфільм.Все це створено з метою змінити сприйняття бібліотеки як ідейно застарілого місця. Тут можна не тільки сидіти за книжкою, а й зустрічатися з друзями, займатися в гуртках, проявити власні таланти чи поділитися науковими відкриттями. Якщо ви живете в Києві, то радимо обов'язково привести туди дитину на екскурсію (та й дорослим буде цікаво).

 

Цікаві факти про книги

 

 Найменшою у світі вважалася книга "Хамелеон" А.П. Чехова розміром 0,9 х 0,9 мм. Вона містить 30 сторінок по 11 рядків тексту на кожній, 3 кольорові ілюстрації. Книга була видрукувана і переплетена у 1996 р. у м. Києві.

 

Пізніше, завдяки бурхливому розвитку нанотехнологій, вчені-фізики з Канади створили книжку розміром 0,07 х0, 1 мм. Називається вона - "Teeny Ted from Turnip Town". Книга складається з 30 керамічних мікротаблічек, що використовуються замість паперу, а сфокусований пучок променів іонів гелію (діаметром 7 нанометрів) використовувається замість чорнила. І щоб прочитати її, потрібен електронний мікроскоп, здатний збільшувати у 8000 разів.

 

Найдорожчою книгою, що належить державі, вважають унікальний «Апокаліпсис», виданий французом Жозефом Форе. Вона оцінена в 100 млн старих франків, виставлена в музеї сучасного мистецтва в Парижі.

 

Найдорожчою книгою, що знаходиться в приватних руках, є так званий "Лестерський кодекс". Інша її назва - «Трактат про воду, землю і небесні тіла", створений Леонардо да Вінчі. У 1994 р. її купив за 24 млн доларів знаменитий засновник компанії "Microsoft" Білл Гейтс. Книга являє собою збірник думок, знахідок і висновків Леонардо да Вінчі на різні теми. Сама книга - це всього 18 пергаментних сторінок, скріплених між собою, причому прочитати таку книгу можна тільки за допомогою дзеркала.

 

   Дванадцять самих маленьких книг світу вміщаються в одній столовій ложці. Серед них є мініатюрне видання Корану, словник англійської мови на 12 000 слів і Конституція Франції.

 

 Стенографія, за допомогою якої можна записати будь-який текст у п'ять разів швидше, ніж за допомогою звичайного алфавіту, була знайдена у 63 році до нашої ери рабинею на ім'я Тіро, яка належала Цицерону.

 

   «Єдині та найглибші секрети медичного мистецтва» - таку назву мала книга, знайдена запечатаною серед речей прославленого голландського доктора Германа Бурхаве після його смерті у 1738 р. Книга була продана з аукціону за 10 000 доларів золотом. Після того як печатка була розкрита, виявилося, що сторінки її були чистими. Тільки на титульному аркуші було написано: «Тримай голову в холоді, ноги в теплі, і ти зробиш бідняком кращого лікаря».

 

 Одна з найбільш незвичайних у світі книг - «Божественна комедія» Данте - була написана на аркуші паперу розміром 80 х 60 см ченцем Габріелем Челані. Вона містить 14000 віршів. Якщо подивитися на лист з деякої відстані, то можна побачити барвисту карту Італії. На цю працю Челані витратив чотири роки.

 

Найтовстішою друкованою книгою у світі є WIKIPEDIA. Вона являє собою збірник статей з мережі Інтернет, що її любитель книг Роб Метьюс вирішив надрукувати у вигляді одного тому. Таким чином, паперова версія цієї книжечки склала 5000 сторінок.

 

Італієць Ріо Козеллі збирає колекцію найнудніших в світі книг, в якій налічується близько 10 000 томів.

 

 Відомий комп'ютерний інженер і підприємець Брюстер Кейл збирається відкрити в Британії перший у світі архів всіх друкованих книг. Такою метою він задався через кілька років після створення у 1996 р. першого інтернет-архіву усіх сторінок, коли-небудь опублікованих в мережі.

   

Пропонуємо твоїй увазі найцікавіші факти про бібліотеки світу.

Найбільша кількість бібліотек у Європі (78%), найменше їх в Африці (0,21%). Бібліотеки відвідують 2,5 мільярда людей, тобто практично кожний третій житель планети.

  • Одна з найзнаменитіших античних бібліотек – Александрійська – заснована на початку III століття до нашої ери. В елліністичному світі вона була центром освіти і науки. В її фондах знаходилося близько 750 тис. згортків. Понад півтори тисячі років тому вона була зруйнована.
  • Першим бібліотекарем став Зенодот із Ефеса. Грецький літературний критик, знавець граматики, а також коментатор Гомера. Він, учень Філіта Коського, став першим бібліотекарем Александрійської бібліотеки.
  • Найстаріша діюча бібліотека знаходиться в Монастирі Святої Катерини на Сінайському півострові в Єгипті. Побудована в середині VI ст., є другою, за розмірами, колекцією релігійних матеріалів у світі (після Ватикану). Вона закрита для широкого загалу і взяти в ній книги можуть тільки монахи та запрошені студенти.
  • У Середні віки в монастирях існували бібліотеки, при яких діяли скрипторії (майстерні по переписуванню рукописів). З винаходом книгодрукування Іоганном Гутенбергом у XV столітті  кількість бібліотек стала збільшуватися, а з поширенням грамотності підвищилася і кількість відвідувачів бібліотек.
  • Найзагадковіша бібліотека в історії – це легендарна бібліотека Івана Грозного. Це колекція книг і документів, останнім власником якої ймовірно був Іван IV. Її пошуки ведуться вже кілька століть, однак вона досі не знайдена.
  • Однією з найбільших бібліотек за всю історію людства є Бібліотека Конгрессу США у Вашингтоні (була відкрита у 1800 році). Бібліотека налічує більше 75 млн найменувань, включаючи книги, фотографії, записи, музичні композиції.
  • Найбільшою електронною бібліотекою на сьогоднішній день є Всесвітня цифрова бібліотека. Її урочисте відкриття відбулося 21 квітня 2009 р. Засновником цього глобального проекту стала Бібліотека Конгресу США.
  • Найменші бібліотеки в світі з’явилися на вулицях Нью-Йорку. В них є місце тільки на одного читача. В яскраво-жовтій будові зберігається 40 книг.
  • Найвища бібліотека в світі, згідно з Книгою рекордів Гінесу знаходиться на 60-му поверсі JW Marriott Hotel в Шанхаї (Китай). Вона розмістилася на висоті 230,9 метрів над вулицею. На 103 книжних полицях зберігається колекції книг китайською та англійською мовами. Площа бібліотеки – всього 57 кв. метрів.
  • Найбільш іноваційна бібліотека була побудована 12 років тому в Сінгапурі. Це Публічна бібліотека Бішан. Її головна особливість – спеціальні звукоізольовані приміщення з кольорового скла, у яких можна читати, сидіти, мріяти або обговорювати зі співрозмовниками книги. Процес видачі книг повністю автоматизований, читач чекає книгу не більш як 5 хвилин.
  • Найбільша дитяча бібліотека знаходиться в Мюнхені в замку Блутенбург. У Міжнародній Мюнхенській дитячій бібліотеці є найбільше у світі зібраннядитячої літератури. Це 580 тисяч книг, виданих за останні 400 років на 80-и мовах світу. Понад 1000 видавництв щорічно висилають свої книги в Мюнхен, а співробітники бібліотеки, експерти в області дитячої літератури світового масштабу, включають кращі з новинок у каталог «Білі ворони», який є головним орієнтиром у світі дитячої літератури для викладачів, видавців, мистецтвознавців і ритейлеров.