Харківська гімназія №34 Харківської міської ради Харківської області


запам'ятати

 




Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Департамент науки і освіти 

  
 

 
 
<a href=Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської 

ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Міська Освітня мережа Система тестування знань

Study Planner - Путівник по освітньому простору Харкова

Практичний психолог

 



Практичний психолог Харківської гімназії № 34

     

Муратова Карина Арамівна     

 

Графік роботи практичного психолога на 2018-2019 навчальний рік

 

Дні тижня Інтервали робочого  часу
Понеділок з 8.30 до 16.30
Вівторок з 8.30 до 16.30
Середа з 8.30 до 16.30
Четвер з 8.30 до 16.30
П’ятниця з 8.30 до 16.30

 


        Практичний психолог Харківської гімназії № 34, Муратова Карина Арамівна, закінчила  Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди і отримала повну вищу освіту за напрямом "Психологія" та здобула  кваліфікацію магістра психології, практичного психолога у  закладах освіти. На посаді практичного психолога з 01.09.2012 року.

 

Робота практичного психолога складено з урахуванням основних положень   Законів України «Про освіту»,  «Про загальну середню освіту», «Положення про психологічну службу системи освіти України», затвердженого Наказом Міністерства освіти та науки України № 127 від 03.05.1999 року з послідуючими змінами і доповненнями від 07.06.2001 №439 року та від 29.08.2008 №616; листа Міністерства освіти та науки України від 27.08.2000 року № 1/9 – 352 «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України»; листа Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України від 19.07.2012 № 1/9-517 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо діяльності працівників психологічної служби у 2016/2017 н.р.»;   методичних рекомендацій НМПЦ та КВНЗ «ХАНО» щодо планування діяльності психологічної служби; «Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 року № 691; «Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України», Законів України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за неналежне виконання обов’язків стосовно охорони життя та здоров’я дітей, а також за зловживання опікунськими правами» від 23.09.2010 №2556-VI; Указу Президента України від 30.12.2000 № 1396/2000 «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей», Указу Президента України від 11.07.2005 №1086/2005 «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей», Указу Президента України від 04.05.2007/2007 «Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей»; наказу Міністерства освіти та науки України від 01.06.2005 №330  «Щодо захисту законних прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;  «Етичний кодекс практичного психолога».

МЕТА  РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА:

      Здійснити освітньо, виховнуї роботу, спрямовану на забезпечення всебічного особистісного розвитку дітей та учнівської молоді, збереження їх повноцінного психічного здоров'я, здійснити пихологічний супровід на всіх вікових етапах шкільного життя для забезпечення повноцінного, гармонійного особистісного розвитку дитини шкільного віку, забезпечити умови, які сприяють психологічному та особистому розвитку кожного учня та своєчасної реалізації вікових та індивідуальних можливостей учнів, здійснити  психолого-педагогічну корекцію.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА:

Психодіагностична робота.  

Виконання різних методик, тестів, опитувальників на виявлення особових особливостей, міжособових відносин, пізнавальних процесів , робота спрямована на поглиблене психолого-педагогічне вивчення учня, його індивідуальних особливостей, причин порушень у його навчанні та поведінці. За наслідками обстеження формуються висновки та рекомендації. Види: виявлення проблем та потенційних можливостей педагогів, учнів школи та їх батьків; формування груп для подальшої корекційно-розвивальної роботи; моніторинг психологічного компоненту освітнього процесу.

Консультативна робота.

 Робота полягає в допомозі людині у вирішенні психологічних проблем, спрямована на формування у педагогів, батьків, учнів необхідних знань із закономірностей психофізіологічного розвитку дітей на різних вікових етапах, подолання кризових ситуацій, надання практичних порад з питань виховання особистості в сім’ї, попередження можливих порушень у становленні особистості. Види психологічний супровід обдарованих дітей, психологічний супровід дітей, схильних до девіантної поведінки, психологічний супровід вчителів і батьків, супровід адаптації дитини в навчальному закладі.

Просвітницька діяльність.

Індивідуальна і групова розвиваюча робота (розвиток здібностей, формування особи учня), заохочення батьків до отримання психологічних знань; допомога педагогам у розумінні психологічних особливостей розвитку особистості учня; залучення учнів до психологічної самоосвіти, направлена на подолання негативних явищ освітньому просторі школи, в сім'ї, в соціальному оточенні, пропаганда психологічних знань серед учнів, батьків, серед окремих груп учителів та педагогів в цілому.
Корекційно-відновлювальна робота.  
Комплексний вплив на учня з метою подолання різного роду труднощів. З цією метою використовуються різноманітні сучасні методики психоаналізу та психокорекції. Види: сприяння повноцінному психічному та особистісному розвитку; реалізація корекційно-виховних програм на основі творчих проектів; співпраця з батьками, позашкільними закладами.
Організаційно-методична робота.
 передбачає участь психолога в роботі методичних об’єднань, творчих груп, педагогічної ради, у розв’язанні загальношкільних завдань.
Зв’язки з громадськістю.
 спрямовані на обговорення найбільш суттєвих закономірностей та проблем соціально-психологічного розвитку особистості з учнівськими, батьківськими, учительськими громадськими організаціями.

СТРУКТУРА РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА


 

КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ОСОБИСТОСТІ

 

«ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СТРЕСУ»

Станьте прямо й максимально розслабте тіло. Дихайте через ніс якнай-глибше. Не потрібно працювати, як насос, подих повинний бути хаотичним і досить швидким. Концентруйтеся тільки на диханні. Тіло при цьому може почати рухатися, не заважайте йому. Рухи можуть бути будь-якими.Не бійтеся. Завдання цього етапу — стати «божевільним». Ви можете робити що завгодно — кричати, стрибати, трястися, танцювати, сміятися, плакати. Не контролюйте себе! Навпаки, намагайтеся реалізувати те, що вам хочеться зробити. Робіть все якомога енергійніше, намагайтеся перетвори-тися в суцільний згусток енергії.Станьте прямо й підніміть руки вгору. Починайте вигукувати «ха», на-магаючись звільнитися від негативних емоцій, викинути все, що вам заважає, вичерпати себе. Робіть це якомога енергійніше.Різко pупиніться . Замріть у тому положенні, в якому виявилися. Зберігайте нерухомість. Прислухайтеся до того, що відбувається всередині вас. Не намагайтеся виявити в собі щось незвичайне, а просто станьте стороннім спостерігачем. Починайте легко танцювати, кружляти, наспівувати. Відчуйте благодать і звільнення.

«ПОДИХ ПІД ЧАС РЕЛАКСАЦІЇ»
Дихати неглибоко, гармонійно, оскільки потреба організму в кисні невелика. При цьому подумки вимовляти: «а», «про», «розум», відчуваючи, що при проголошенні «а» наповнюються нижні частини легень, при проголошенні «про» — середні, а при «розум» — верхні (ніби струмінь іде в голову).Видихнути через рот вузьким струменем, ніби огортаючи тіло «спіраллю» від голови до ніг. При цьому потрібно заплющити очі, якщо після видиху не хочеться дихати, вимовити коротку фразу: «Я спокійний, радісний».

 

ДЕЯКІ ПОРАДИ БАТЬКАМ