Харківська гімназія №34 Харківської міської ради Харківської області


запам'ятати

 




Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Департамент науки і освіти 

  
 

 
 
<a href=Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської 

ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Міська Освітня мережа Система тестування знань

Study Planner - Путівник по освітньому простору Харкова

Цікаве про книги та письменників

 

 

Цікаве про книги та письменників

 

 

 

                                                                                                      Цікаві факти про книги

Станом на 2002 р. найменшою у світі вважалася книга "Хамелеон" А.П. Чехова розміром 0,9 х 0,9 мм. Вона містить 30 сторінок по 11 рядків тексту на кожній, 3 кольорові ілюстрації. Книга була видрукувана і переплетена у 1996 р. у м. Києві.

  Пізніше, завдяки бурхливому розвитку нанотехнологій, вчені-фізики з Канади створили книжку розміром 0,07 х0, 1 мм. Називається вона - "Teeny Ted from Turnip Town". Книга складається з 30 керамічних мікротаблічек, що використовуються замість паперу, а сфокусований пучок променів іонів гелію (діаметром 7 нанометрів) використовувається замість чорнила. І щоб прочитати її, потрібен електронний мікроскоп, здатний збільшувати у 8000 разів.

 

          Раніше найбільшою книгою у світі вважалася "Суперкнига", розміри якої становили 2,74 х 3,07 метра. Вага цієї книги - 252,6 кг і налічуває вона 300 сторінок. "Суперкнига" була видана в Денвері (штат Колорадо, США) у 1976 р. Проте в 2004 р. в Росії видали книгу під назвою "Найбільша в світі книга для малят". І хоча в ній всього 4 сторінки і 12 віршів для дітей, ця книга має воістину значні розміри. Висота книги становить 6 метрів, ширина - 3 метри, а вага цієї книги-гіганта - 492 кг.

 

 

           Найдорожчою книгою, що належить державі, вважають унікальний «Апокаліпсис», виданий французом Жозефом Форе. Вона оцінена в 100 млн старих франків, виставлена в музеї сучасного мистецтва в Парижі.

         Найдорожчою книгою, що знаходиться в приватних руках, є так званий "Лестерський кодекс". Інша її назва - «Трактат про воду, землю і небесні тіла", створений Леонардо да Вінчі. У 1994 р. її купив за 24 млн доларів знаменитий засновник компанії "Microsoft" Білл Гейтс. Книга являє собою збірник думок, знахідок і висновків Леонардо да Вінчі на різні теми. Сама книга - це всього 18 пергаментних сторінок, скріплених між собою, причому прочитати таку книгу можна тільки за допомогою дзеркала.

 

 Дванадцять самих маленьких книг світу вміщаються в одній столовій ложці. Серед них є мініатюрне видання Корану, словник англійської мови на 12 000 слів і Конституція Франції.

 

Стенографія, за допомогою якої можна записати будь-який текст у п'ять разів швидше, ніж за допомогою звичайного алфавіту, була знайдена у 63 році до нашої ери рабинею на ім'я Тіро, яка належала Цицерону.

 

         «Єдині та найглибші секрети медичного мистецтва» - таку назву мала книга, знайдена запечатаною серед речей прославленого голландського доктора Германа Бурхаве після його смерті у 1738 р. Книга була продана з аукціону за 10 000 доларів золотом. Після того як печатка була розкрита, виявилося, що сторінки її були чистими. Тільки на титульному аркуші було написано: «Тримай голову в холоді, ноги в теплі, і ти зробиш бідняком кращого лікаря».

 

         Одна з найбільш незвичайних у світі книг - «Божественна комедія» Данте - була написана на аркуші паперу розміром 80 х 60 см ченцем Габріелем Челані. Вона містить 14000 віршів. Якщо подивитися на лист з деякої відстані, то можна побачити барвисту карту Італії. На цю працю Челані витратив чотири роки.

 

Найтовстішою друкованою книгою у світі є WIKIPEDIA. Вона являє собою збірник статей з мережі Інтернет, що її любитель книг Роб Метьюс вирішив надрукувати у вигляді одного тому. Таким чином, паперова версія цієї книжечки склала 5000 сторінок.

         Італієць Ріо Козеллі збирає колекцію найнудніших в світі книг, в якій налічується близько 10 000 томів. Один італійський поет-невдаха, дізнавшись, що всі його твори знаходяться у Козеллі, мало не покінчив із собою.

 

Відомий комп'ютерний інженер і підприємець Брюстер Кейл збирається відкрити в Британії перший у світі архів всіх друкованих книг. Такою метою він задався через кілька років після створення у 1996 р. першого інтернет-архіву усіх сторінок, коли-небудь опублікованих в мережі.

 

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛІТЕРАТОРІВ ТА КНИГИ

 

Гомер - письменник, що не писав. Гомер давно вважається найвидатнішим письменником усіх часів, хоча він не написав жодного рядка. Усі свої твори Гомер тримав у пам'яті з тої простої причини, що не вмів ні читати, ні писати.

Данте Аліг'єрі, підсумовуючи свої міркування щодо мети та умов письменницької праці, висловив таку думку: «Ніжачись на перині м'якій, слави собі аж ніяк не здобудеш». І тим самим проголосив свою прихильність до аскетизму, дисципліни творчості, повсяк-денної виснажливої праці. Кілька століть по ньому більшість його творчих нащадків дотримувались таких же поглядів.

Жюль Верн протягом двадцяти п'яти років написав п'ятдесят пригодницьких романів, герої яких долали відстані між континентами, відкривали нові землі, блукали, мандрували, плавали, в той час, як сам автор роками не виїздив із рідного міста й половину з тих двадцяти п'яти років провів у своєму кабінеті.

Гюстава Флобера, відмовився від усіх принад життя, зачинився в маєтку Круассе й просиджував аж до темряви за своїм письмовим столом, багато разів переписуючи розділи роману «Мадам Боварі».

 «Проваджу прикре життя, позбавлене всіх радощів,— скаржився він в одному з листів,— і мене підтримує тільки моя несамовита затятість, часом вона плаче від безсилля, але не здається. Я люблю мою роботу любов'ю нестямною і дикою, як аскет, волосяниця роздирає моє тіло».

 

Справжнім «рабом мистецтва» був і його земляк Оноре де Бальзак. Працюючи над «Людською комедією», він забував про все на світі. Безсонні ночі, які, він присвятив роботі над творами, виснажували його сили, відбирали роки життя, але він, не звертаючи на це уваги, працював і працював, збуджуючи себе небезпечним для його здоров'я напоєм — кавою.

Хтось з його сучасників не без іронії сказав: «Натхнення Бальзака дорівнює п'ятдесяти тисячам чашок кави».

 У російському відділі імператорської бібліотеки І. Крилов тривалий час працював сам. Згодом, за рекомендацією книголюба Смирдіна, йому допомагав писар Іван Бистров. Новий помічник побоювався, чи ж справиться.

- Книжки не вовки, не загризуть, а... цілком проковтнуть! - усміхнувся байкар.

 Господар будинку, в якому наймав квартиру І. Крилов, склав контракт і приніс видатному байкареві на підпис. Там, між іншим, зазначалося: якщо з вини квартиранта будинок згорить, той зобов'язується сплатити шістдесят тисяч карбованців. Крилов підписав папір, тільки додав ще два нулі.

- Візьміть, - мовив він, повертаючи контракт господареві.

- Я згоден з усіма пунктами. Але для того, щоб ви були цілком забезпечені, я збільшив суму до шести мільйонів. Для вас буде добре, а мені однаково платити нічим.

Генріха Гейне, коли він був тяжко хворий, відвідав у шпиталі один із його друзів. Санітарки саме переносили пацієнта на чисте ліжко.

- Як ся маєш, як почуваєшся? - турботливо запитав друг.

- Як бачиш, не втрачаючи почуття гумору, відповів поет, - жінки все ще носять мене на руках.

 

         Коли Пушкін вечеряв зі своїми друзями у ресторані, до нього підійшов знайомий граф і, побачивши щедрий стіл, сказав:

- Мені здається, у Вас багато грошей?

- Так, - відповів Пушкін, - я набагато заможніший від Вас, бо Ваш прибуток йде лише з одного маєтку, а в мене їх 36.

- Як це? - здивувався граф.

- А дуже просто: це літери російського алфавіту.

 

 Бібліотеки в стародавньому світі називались красиво "Аптека душі", або "Притулок мудрості"

 

У минулому цінні книги зберігались у монастирях, їх приковували довжелезними ланцюгами до столів та полиць

Забудькуваті читачі були у всі часи. В 1975 році в одну з англійських біблотек повернули книгу, яку читачка тримала 43 роки

 

 У великому репертуарі Кропивницького особливе місце посідала роль куркуля Бичка з п'єси "Глитай, або павук". За цю роль артист не раз мав неприємності з боку експансивних глядачів. Один із них, наприклад, серед вистави вигукнув: "Бий його, бузувіра!". А якийсь нервовий чоловік в антракті побіг за куліси шукати "паскуду"...

 

Московський лікар Беркут у своїх спогадах розповідав, як Гоголь радив одному знайомому спробувати сили в літературі.

- Необхідні вправи, звичка, треба набити руку. Візьми собі за правило писати щодня протягом двох-трьох годин.

- Та що писати, коли в голову нічого не лізе?

- Отак і пиши: "Нічого в голову не лізе". Завтра що-небудь знову додаси і так далі. Наб'єш руку і будеш письменником. Так і я робив.

 

 Своїм солдатським "георгієм" Садовський по праву пишався і часто розповідав історію цього ордена.

 - Не аби який хрест, а солдатський, в бою завойований! - казав він.

- Було то під Шипкою. Хоч з "вольноопределяющихся", а солдат (не діло себе хвалити, а скажу) вийшов з мене справжній. У бою з рук здоровенного турка прапор вирвав. Що то подіялось! З усіх боків кинулись на мене турки кляті. Стрілянина знялась страшенна! Не знаю, не відаю, як до своїх добрався. А прапор таки доніс. Так я став георгієвським кавалером.

 

Славнозвісний Ганс-Крістіан Андерсен був відомий тим, що ніколи не дбав про свій одяг. Його старий потертий плащ добре знав увесь Копенгаген. Одного разу якийсь чоловік зачепив Андерсена на вулиці й в'їдливо запитав:

- Оцей злиденний предмет на вашій голові називається капелюхом?

- Андерсен спокійно відповів:

- А оцей злиденний предмет під вашим капелюхом називається головою?

 

Марк Твен одержав анонімного листа, в якому було одне слово "Свиня".

 Наступного дня у своїй газеті він умістив відповідь:

 "Звичайно я одержую листи без підпису.

 Вчора я вперше одержав підпис без листа"

 

 кось викладач ліцею, де вчився Пушкін, викликав його до дошки і запропонував розв'язати алгебраїчну задачу. Пушкін довго переступав з ноги на ногу й писав якісь формули.

- Що ж вийшло? Чому дорівнює х? - спитав викладач.

- Нулю, - посміхаючись, відказав Пушкін.

- У вас, Пушкін, у моєму класі все кінчається нулем. Сідайте на своє місце й пишіть вірші.

 

Дюма-батько влаштовував прийом. Серед запрошених були люди різних соціальних прошарків. Але саме поділу людей на ранги не терпів письменник. Ось чому біля гардеробу він наказав повісити табличку: "Просимо разом з одягом і головними уборами залишати тут свої звання і титули".

Літературні дивацтва...

Анатоль Франс писав свої твори на старих листах, конвертах, запрошеннях, навіть візитках і квитанціях.

Траплялось і так, що письменники «довіряли» свої твори не паперу, а виробам з порцеляни, віялам, хусточкам, як, скажімо, це робив французький поет Малларме.

 

Жан-Жак Руссо перед початком роботи стояв на сонці з непокритою головою, вважаючи, що гаряче проміння цього світила збуджує його філософську думку. Фрідріх Шіллер писав свої твори, тримаючи ноги в холодній воді, а Оноре де Бальзак полюбляв писати, стоячи босоніж на кам'яній підлозі. Болеслав Прус, працюючи над своїми романами, збуджував свою фантазію, нюхаючи міцні парфуми. Агата Крісті диктувала друкарці черговий детектив, лежачи в теплій ванні й ласуючи яблуками.

 

У Віктора Гюго була термінова робота. Щоб примусити себе виконати її, письменник обстриг наполовину голову й бороду, а ножниці викинув надвір. Поки відросло волосся, Гюго встиг закінчити роботу у визначений термін

Замолоду Олександрові Дюма закидали, що він страшенно забудькуватий. Іноді в сороковому розділі його роману з'являлася дійова особа, яка загинула в четвертому. Щоб уникнути подібних курйозів, письменник у зрілому віці робив з картону невеличкі манекени своїх персонажів. До манекена приклеювася ярлик, на якому вказувалось ім'я, вік, колір волосся і т. ін. Якщо хтось із героїв твору вмирав, письменник викидав відповідний манекен.

 

 

Крилов був у театрі на виставі своєї комедії "Урок дочкам". Ролі молоденьких дочок виконували дуже товсті артистки похилого віку.

Коли після спектаклю Крилова запитали, як йому сподобалася їхня гра, він відповів:

 - Що ж, вони, як досвідчені актриси, грали дуже добре; тільки назву комедії слід би змінити: це був урок не дочкам, а бочкам.

 

ВЕСЕЛА МУДРІСТЬ

Глибина книги одне, а товщина друге

Бібліотечна тіснота: не те що яблуку, вишні впасти ніде.

В бібліотеці поряд стоять книги нечитані та зачитані.

"Краткость - сестра таланта". Если у автора нет такой сестры, ее должен заменить редактор.

Что написано топором, того не вырубишь пером

Писать не может он, как Гоголь, но может гоголем ходить.

Книга книгой, но и мозгами двигай.

Сучасна людина знаходиться перед гімалаями бібліотек в становищі золотошукача, якому треба відшукати крупинки золота в купі піску (Вавілов С.І.)

На світі стільки хороших книг, що не варто витрачати час на читання поганих (Островський М.)

Иная книга ума прибавит, иная и последний отшибет.

Плохая книга хорошему не научит.

Книга которая не стоит того, чтобы читать ее дважды, не стоит и того,чтобы читать ее один раз (Вебер К.)

Плохой читатель по книге водит, а дума у него стороной ходит.

Какой прок в книге тому, кто не обладает собственным умом. Разве зеркало в помощь слепому?

Не растрачивай всех сил на критику произведений своих коллег. Береги их для создания собственных шедевров.

Ни пером описать, ни гонораром оплатить.

Красивые рифмы нередко служат костылями хромым мыслям.

Нельзя держать книги запертыми, точно в тюрьме, они должны непременно переходить из библиотеки в память (Петрарка)

Совет библиотекарю: Сделайте 17 предметных рубрик для книги, и вы обнаружите, что вы должны были сделать 18.

Если все хорошо вы, вероятно, попали не в ту библиотеку.

 

 

ЛІТЕРАТУРНІ ЗАГАДКИ

 

Знает утка, знает птица,

 

Где Кощея смерть таится.

 

Что же это за предмет?

 

Дай, дружок, скорей ответ. 

 

 

* * *

 

Как у Бабы у Яги

 

Нет совсем одной ноги.

 

Зато есть замечательный

 

Аппарат летательный? 

 

 

* * *

 

Красна девица грустна:

 

Ей не нравится весна,

 

Ей на солнце тяжко!

 

Слёзы льёт бедняжка. 

 

 

* * *

 

Я - царевна молодая,

 

 Красотой, умом блистаю,

 

Но с одним лишь я изъяном:

 

Я - царевна ..? 

 

 

* * *

 

Бачить - не бачить, чути - не чує. Мовчки говорить, добре мудрує. Кривду соромить, правди навчає, часом жартує...

 Хто її пізнає? 

 

 

* * *

 

Клубень, посрамивший всех от деда до кошки и прославивший мышку. 

 

 

* * *

 

Персонаж басни Крылова, подрывающий устои векового дуба. 

 

 

* * *

 

Мать-героиня, обиженная серым волком. 

 

 

* * *

 

Специальность Айболита? 

 

 

* * *

 

Самое выдающееся у Буратино? 

 

 

* * *

 

Поэтический жанр, в котором автор не может обойтись без морали. 

 

 

* * *

 

Абонентский ящик Маши Троекуровой. 

 

 

* * *

 

Город в Англии, ставший писателем в Америке. 

 

 

* * *